Дьйордь Лукач: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lumpenigent (обговорення | внесок)
Lumpenigent (обговорення | внесок)
Рядок 56:
Його форма, це — обов’язково [[епопея]], що зображує зміни у народному житті через репрезентативні людські типи в момент, коли їхнє життя змінюється під впливом суспільних перетворень. Серед героїв можуть бути й історичні постаті, проте вони мають бути малопомітними, їхня роля — другорядна. Замість них оповідь обертається навколо звичайних, невидатних людей, що їм судилося опинитись в епіцентрі драматичних подій. Тим-то Лукач високо цінує романи [[Вальтер Скотт|Вальтер Скотт (1771-1832)]], що в них розгортається траґічне змагання між низхідними та висхідними формами суспільного життя, віддається належне минулому, але стверджується історична необхідність приходу нового.
 
Крім того історичний роман є не окремим, чітко окресленим жанром або піджанром роману, але попередником великого реалістичного роману XIX ст. Так, [[Оноре де Бальзак|Оноре Бальзак (1799-1850)]] приклав його методу до сучасности та змалював [[Франція|Францію]] доби [[Реставрація Бурбонів|Реставрації]] і [[Липнева монархія|Липневої монархії]] у такий самий спосіб, як Скотт зображував [[Шотландія|Шотляндію]] XVIII ст. або [[Англія|Анґлію]] XII ст. Великим послідовником Бальзака, за Лукачем, став [[Толстой Лев Миколайович|Лєв Толстой (1828-1910)]], що його «[[Війна і мир|«Війна і мир» (1869)]]» стала найвищою точкою як історичного, так і [[Критичний реалізм|реалістичного роману]] XIX ст.]]
 
Лакачева робота в царині літературної критики вплинула на багатьох теоретиків літератури, в т.ч. на [[Фредрік Джеймсон|Фредріка Джеймсона (народ. 1934)]] й [[Едвард Ваді Саїд|Едварда Саїда (1935-2003)]].