|
[[Файл:Egypt.Papyrus.01.jpg|thumb|rifgt|200px|Зважування серця в дуатіДуаті ([[Давньоєгипетська книга мертвих]])]]
'''Дуат''' — в релігії та міфології [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] загробний світ. У Старому царстві головним богом Дуату був [[Анубіс]], проте пізніше функції глави загробного світу і деякі функції Анубіса переходять до бога [[Осіріс]]а.
== Уявлення єгиптян про Дуат ==
У до-династичному періоді Дуат знаходився на небі і за тодішніми релігійним уявленням єгиптян душі померлих вселялися в зірки, хоча. трохи пізнішеПізніше закріпилося уявлення про те, що бог [[Тот]] на срібному човні перевозить душі в Дуат. УЗа СтаромуСтарого царствіцарства вважали, що Дуат знаходиться в східній частині неба. І тількиТільки на початку Середнього царства у єгиптян сформувалося уявлення про те, що Дуат - підземний світ. У «Текстах Пірамід» Дуат ототожнювався з Полями Іару - країною, де померлі отримують нове життя, дуже схоже на земне.
Давні єгиптяни вірили, що на Полях Іару воскреслі живуть подібно до земного життя. Вони потребують їжі, пиття, шанують богів і приносять їм жертви. Проте землі там дуже родючі, а жертви померлим, принесені живими, відправляються на Поля. Таким чином ті померлі, кого живі родичі шанують, шлючи молитви і жертви, не обтяжені щоденними турботами в Дуаті.
== Релігійні уявлення єгиптян про «душу» ==
Людина, за уявленнями давніх єгиптян, складається з шести сутностей. Першою з них є '''Саах''' ( «тіло») - тлінна оболонка людини, яка не здатна жити без Ка. '''Рен''' ( «ім'я») - в уяві стародавніх єгиптян ім'я займало дуже важливе місце в житті людини, оскільки вони вірили, що воно надалі визначає долю людини. '''Ка''' ( «двійник») - «аспект» особистості людини, пронизує його подальшу долю, хоча в інших джерелах зустрічається визначення, що «ка» - двійник або повна копія людини як індивіда. Ка властиве всьому живому. '''Ба''' ( «душа», «життєва сила») - свідомість людини, психіка, душа. Спочатку «ба» було властиве тільки фараонам і божествам, проте в Середньому царстві «ба» приписується кожній людині. '''Аху''' ( «Світле», «Освітлений») - риса, необхідна для існування в потойбічному світі, яку людина знаходить після смерті шляхом ритуалу отверзанія очей. '''Шуіт''' ( «тінь») - «сутність» людини.
== Шлях померлого через Дуат ==
Після смерті труп померлого бальзамували і муміфікували. Над ним проводили похоронні обряди, що допомагають померлому воскреснути в потойбічному світі. Дії і заклинання, що виконуються жерцем описані в Книзі Пірамід (Древнє царство), Книзі саркофагів (середнє царство) і Книзі Мертвих (Нове царство). Згідно з повір'ям древніх єгиптян, померлому після воскресіння в загробному житті належало пройти до царства [[Осіріс]]а через безліч перешкод. Його душа мандрувала землями, середде зустрічала ріки, брами, житла богів та демонів, одні з яких булидопомагали, інші ж загрожували вартапросуванню. Щоб без перешкод подолати ці труднощі, єгиптянин повинен був за життя вивчити різні заклинання, які оберігали б його після смерті. БулиВ різнімогилу клалися записи цих заклинань чи принаймні найважливіші. Існували різноманітні амулети (як, наприклад, око Уаджит), якіпризначені охороняютьохороняти людину в потойбічному світі, а також література, що містить імена варт, що оберігають заклинання і т.п., що повинно було допомогти померлому пройти всі випробування. Пройшовши випробування, померлий потрапляв на суд Осіріса, на якому визначалося, чи потрапить він на Поля Іару, або його душа загине.
Перед Осірісом і Чотирма синами Гора частина душі, звана Ба, яка була джерелом вчинків людини, зважувалася на терезах. На іншу чашу клався символ Правди, а душа мусила підтвердити, що не вчинила 42-х гріхів: не робив підлості, не довів нікого до голоду, не здійснив убивства і т.п. В разі коли після цього терези лишалися в рівновазі, душа отримувала тіло і вирушала на Поля Іалу. Якщо ж ні - її пожирало чудоисько Амміт, знищуючи навічно.
== Дуат ієрогліфами ==
|
