Олександр I Карагеоргієвич: відмінності між версіями

| посада = 2 - ийй Король сербів, хорватів і словенців (16 серпня 1921  р. - — 3 жовтня 1929  р.; 1 - ийй Король [[Югославія|Югославії]] (3 жовтня 1929  р. - — 9 жовтня 1934  р.)

Всі ці події сталися протягом кількох секунд, після чого Піоле, все-таки зумів розвернути коня, наздогнав вбивцюубивцю і двічі вдарив його шаблею по голові. Злочинець, весь у крові, впав на бруківку і був ще двічі поранений поліцейськими. Жертвами поліцейських, які відкрили безладну стрілянину, стали і люди в натовпі: дві людини були вбиті, ще деякі отрималидістали поранення. Втративши контроль, натовп рушив до місця подій, затоптавши важко пораненого вбивцю.

Після замаху Олександр I, що втратив свідомістьзнепритомнів ще в автомобілі, був негайно перенесений в префектуру, прикрашену гірляндами, а також французьким і югославським прапорами. Через кілька хвилин прапори були приспущені — король помер, не приходячи до тями. 72-річний [[Барту Жан-Луї|Луї Барту]] отримав важке поранення і в той же день помер у госпіталі.

Злочинець, доставлений в лікарню, перебував у вкрай важкому стані. При ньому виявили [[Чехословаччина (1918 — 1938)|чехословацький]] паспорт на ім'я Петра Келемена, револьвери систем [[Mauser C96|Маузер]] і [[Walther|Вальтер]], а також бомбу. На руці вбивці було татуювання у вигляді знака [[ВМРО]] — македонської терористичної організації. Не приходячи до тями, він помер приблизно о 8-й годині вечора того ж дня . Особа злочинця незабаром була встановлена. Величко Керін Георгієв (таке було справжнє ім'я вбивці) був одним з найбільш професійних терористів ВМРО. До теперішнього моменту його справжнє ім'я було відоме тільки його безпосереднім начальникам і поліції. Інші знали злочинця, головним чином, як [[Владо Черноземський|Владо Черноземського]], або ж «Владо — шофера» (ця кличка була обумовлена ​​його професією). Георгієв не вживав спиртного, не курив. Він був готовий піти на будь-яку справу, за спогадами сучасників, будучи людиною холоднокровною і безжальною.