Краєзнавство в Україні: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ezhinka (обговорення | внесок) →1920-ті: вікіф. |
||
Рядок 93:
Постала також важлива проблема, пов'язана з вивезенням за межі території України пам'яток культури музейних предметів та інших важливих матеріалів, пов'язаних з Україною, за роки [[Перша світова війна|першої світової]] та громадянської війн.
Серед історико-краєзнавчих досліджень велику кількість займали пам'ятники історії та культури. У [[1919]]–[[1921]] рр. працював Всеукраїнський комітет охорони пам'яток історії та старовини (ВУКОПМіС). До його роботи були залучені такі відомі вчені, як академіки [[Дмитро Багалій]], [[Макаренко Микола Омелянович|Микола Макаренко]], [[Микола Біляшівський]], [[Олександр Федоровський]] та ін. На місцях до роботи підключалися наукові товариства по всій Україні. Значну роль у дослідженні та охороні пам'яток історії та культури відігравав Український комітет охорони пам'яток культури (УКОПК). До складу якого входили як науковці, так і представники Наркомату внутрішніх справ УРСР, які допомагали захисту пам'яток у випадку необхідності.
У травні [[1925]] року була проведена [[І Всеукраїнська краєзнавча конференція]], що підсумувала роботу та започаткувала облік краєзнавчих організацій, налагодження зв'язку між ними. Відбувалось розширення наукових досліджень: велика увага була зосереджена на діяльності музеїв і краєзнавчій роботі в [[УРСР]]. Це дало поштовх для утворення у травні [[1925]] року при Народному комісаріаті освіти [[Український комітет краєзнавства|Українського комітету краєзнавства]]. Першим головою якого став [[Матвій Яворський]], а його заступником — [[Криворотченко Михайло Григорович|Михайло Криворотченко]]. Український комітет краєзнавства відіграв головну роль у розвитку усіх галузей краєзнавства. Основною його метою було об'єднання і планове керування як науково-дослідною так і масовою краєзнавчою роботою [[УРСР]].
| |||