Амплітудна модуляція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, вікіфікація
Рядок 1:
{{Методи модуляції}}
[[FileФайл:Amfm3.gif|thumb|right|200px|Демонстрація накладення низьких частот на [[сигнал-носій]] (високочастотний). Амплітудна (AM) і частотна (FM) модуляції.]]
'''Ампліту́дна модуля́ція (АМ)'''  — вид [[Модуляція (фізика)|модуляції]], при якій змінюваним параметром [[Сигнал-носій|сигналу-носія]], що змінюється, є [[амплітуда]] його коливань.
==Застосування в [[Радіотехніка|радіотехніці]]==
Перші досліди передачі мови і музики за допомогою [[Радіохвилі|радіохвиль]] методом амплітудної модуляції виконав в 1906 році американський інженер Р. Фессенден. У його дослідах [[Несна частота|несуча частота]] 50 кГц радіопередавача вироблялася електромашинним генератором (альтернатором), для її модуляції між генератором і антеною включався вугільний мікрофон, що змінює загасання сигналу в [[електричне коло|колі]].
 
== Застосування в [[Радіотехніка|радіотехніці]] ==
З 1920 року замість електромашинних генераторів для генерації несучої частоти стали використовуватися генератори на електронних лампах. У другій половині 1930-х років, у міру освоєння ультракоротких хвиль, амплітудна модуляція поступово почала витіснятися з радіомовлення та радіозв'язку на УКХ частотною модуляцією.
Перші досліди передачі мови і музики за допомогою [[Радіохвилі|радіохвиль]] методом амплітудної модуляції виконав ву 1906 році американський інженер Р. Фессенден. У його дослідах [[НеснаОпорний частотасигнал|несуча частота]] 50 кГц радіопередавача вироблялася електромашинним [[Електричний генератор|генератором]] (альтернатором), для її модуляції між генератором і [[Антена|антеною]] включався [[вугільний мікрофон]], що змінюєзмінював загасання сигналу в [[електричне коло|колі]].
 
З 1920 року замість електромашинних генераторів для генерації несучої частоти сталипочали використовуватисявикористовувати генератори на електронних лампах. У другій половині 1930-х років, уз міруосвоєнням освоєння[[Ультракороткі хвилі|ультракоротких хвиль]], амплітудна модуляція поступово почала витіснятися з радіомовлення та радіозв'язку на УКХз частотною модуляцією на цих хвилях.
З середини XX століття в службовому та аматорському радіозв'язку на всіх частотах почали застосовувати модуляцію з однією бічною смугою ([[SSB]]), яка має ряд важливих переваг перед АМ, головна з яких - звуження в 2 рази смуги частот, займаної радіосигналом. У зв'язку з цим пропонувалося перевести на SSB і масове радіомовлення, однак це вимагало б заміни всіх радіомовних приймачів на більш складні і дорогі, тому це не було здійснено.
 
З середини XX століття в службовому та [[Аматорський радіозв'язок|аматорському радіозв'язку]] на всіх частотах почали застосовувати модуляцію з однією бічною смугою ([[SSB]]), яка має ряд важливих переваг перед АМ, головна з яких - — звуження ву 2 рази смуги частот, займаної радіосигналомрадіосигналу. У зв'язку з цим пропонувалося перевести на SSB і масове радіомовлення, однак це вимагало б заміни всіх радіомовних приймачів на більш складні і дорогі, тому це не було здійснено.
Наприкінці XX століття почався перехід до цифрового радіомовлення з використанням сигналів з [[амплітудна маніпуляція|амплітудною маніпуляцією]].
 
Наприкінці XX століття почався перехід до [[Цифрове радіо|цифрового радіомовлення]] з використанням сигналів з [[амплітудна маніпуляція|амплітудною маніпуляцією]].
 
== Визначення ==
Нехай
* <math>\scriptstyle S(t)</math> &nbsp;— інформаційний сигнал, <math>\scriptstyle |S(t)|<1</math>,
* <math>\scriptstyle U_c(t)</math> &nbsp;— несуче коливання.
 
Тоді амплітудно-модульований сигнал <math>\scriptstyle U_\text{am}(t)</math> може бути записаний таким чином:
: <math>U_\text{am}(t)=U_c(t)[1+mS(t)].\qquad\qquad(1)</math>
Тут <math>\scriptstyle m</math> &nbsp;— деяка константа, що називається коефіцієнтом модуляції. Формула (1) описує носійний сигнал <math>\scriptstyle U_c(t)</math>, промодульований за амплітудою сигналом <math>\scriptstyle S(t)</math> з коефіцієнтом модуляції <math>\scriptstyle m</math>. Передбачається також, що виконані умови:
: <math>|S(t)|<1,\quad 0<m\leqslant 1.\qquad\qquad(2)</math>
Виконання умов (2) необхідне для того, щоб вираз ву квадратних дужках в (1) завжди був позитивним. Якщо цей вираз стає від'ємним -&nbsp;— він може приймати від'ємні значення в деякий мометнмоменти часу -&nbsp;— то має місце так звана [[перемодуляція]]. Прості демодулятори (типу [[Квадратичний детектор|квадратичного детектора]]) демодулюють такий сигнал зіз сильними спотвореннями.
 
== Див. також ==
Рядок 32 ⟶ 33:
 
== Джерела ==
 
* http://www.dsplib.ru/content/am/am.html
* ''[http://demonstrations.wolfram.com/AmplitudeModulation/ Amplitude Modulation]'' by Jakub Serych, [[Wolfram Demonstrations Project]].
* [http://www.dsplib.ru/content/am/am.html Амплитудная модуляция. Балансная амплитудная модуляция с подавлением несущей (double side band DSB)]{{ref-ru}}
* [http://robotics.eecs.berkeley.edu/~sastry/ee20/modulation/node3.html Amplitude Modulation], by S Sastry.
* [http://www.fas.org/man/dod-101/navy/docs/es310/AM.htm Amplitude Modulation], an introduction by [[Federation of American Scientists]].