Унівська лавра: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 31:
Заснований наприкінці XIV ст. князем [[Федір Любартович|Федором Любартовичем]],<ref name="У7"/> який також був його «патроном»<ref>''Папа Іванна.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/k-doba_6/018-papa.pdf «ЖИДАЧІВСЬКІ ГРАМОТИ» князя Федора Любартовича: проблема автентичності]. — С. 291.</ref>. У [[1401]] році король Владислав ІІ Ягайло своїм актом затвердив власність монастиря<ref name="У7">Uniów… — S. 807.</ref> (раніше монастирю надали [[Млинів]] та [[Якторів]]<ref>''[[Вечерський Віктор Васильович|Вечерський В.]]'' [[Українські монастирі (книга)|Українські монастирі]]… — С. 350.</ref>), будівництво якого завершили у [[1400]] році. Дерев'яні храм та монастир пізніше зруйнували татари.
У 1440-х роках щодо права патронату над монастирем мали судові суперечки князь [[Михайло Гольшанський]] та Сенько Лопатич, кожен з яких хотів поставити ігуменом свого кандидата.<ref>Грушевськи М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 483.</ref> У 1443 році король [[Владислав III Варненчик]] надав право опіки над монастирем князю Миколі [[Пінськ]]ому. У 1539 році король [[Сигізмунд I Старий]] монастир, який досі перебував у підпорядкуванні [[Митрополит Київський|київського митрополита]], передав у розпорядження львівському православному єпископу [[Макарій (Тучапський)|Макарію Тучапському]]. Це рішення призвело до нападів на обитель, судових процесів. 30 липня 1542 року Сигізмунд І Старий розглянув суперечку між Львівсько-Галицьким єпископом та архимандритом.
[[1542]] р. монастир став архимандрією. Перший архимандрит [[Анастасій Радиловський]]; потім [[Гедеон (Балабан)|Гедеон]] та [[Балабан Ісая|Ісая Балабани]] (усі нез'єдинені). Архимандритом з [[1668]] p.був [[Варлаам (Шептицький)|Варлаам Шептицький]], який перейшов на унію у [[1681]] р. За нього було зроблено високий земляний вал з ровом довкола монастиря.
| |||