Стоянів: відмінності між версіями

| адреса =80220 с. Стоянів, вул. Стуса, 1, Радехівський район, Львівська область

Розташоване на автомобільній трасідорозі {{|09}} [[Львів]] — [[Луцьк]]. У селі є [[залізнична станція]], [[церква]], [[костел]], народний дім, бальнеологічна поліклініка, середня школа, торфо-брикетний завод.

За часів Хмельниччини місто дуже потерпало не стільки від боїв, як від постоїв та переходів військ. Так було 1651 року, перед [[Битва під Берестечком|битвою]] під [[Берестечко]]м. Після таких постоїв Стоянів занепав надовго.

20 серпня 1750&nbsp;р. [[Казімеж Понятовський|Казімєж Понятовський]] отримав від багате [[Сокальське староство]] (20000 золотих кварти) разом з війтівством [[Стоянів]]ським у Белзькому воєводстві.<ref>''Z.Zielińska.'' Poniatowski Kazimierz h. Ciołek (1721–18001721—1800) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1983.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XXVII/3, zeszyt 114.— S. 409&nbsp;— 624. {{ref-pl}} S. 450.</ref>

З часів [[Поділи Речі Посполитої|другого поділу Польщі]] (1793 p.) Стоянів став прикордонним містечком на кордоні [[Австрія|Австрії]] з [[Росія|Росією]], лінія кордону проходила в 2-х кілометрах на північ від Стоянова. Входило до складу [[Золочівський округ|Золочівського округу]]&nbsp;— адміністративної одиниці [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] у складі імперії Габсбурґів (з 1804&nbsp;р. [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]). Хоч місто опинилося в глухому куті, зате процвітала прикордонна торгівля, особливо [[контрабанда]].

У 1910 &nbsp;р. до містечка дійшла залізниця. Під час Першої світової війни її намагалися продовжити до Луцька, однак це зробили лише за Польщі. 1931 року у Стоянові було 4,2 тисячі мешканців, а тепер є близько трьох тисяч.

== ЛюдиВідомі люди ==