Придніпровський хімічний завод: відмінності між версіями

== Діяльність ==
 
З [[1946]] по [[1972]] рік підприємство займалося збагаченням [[Уран (хімічний елемент)|урану]] (виробництво його закису-окису)&nbsp;— на заводі перероблялось 65&nbsp;% уранових руд Радянського союзу<ref>{{cite web| url=http://dic.dp.ua/dniprodzerzhynsk-ekologichni-problemy/sxovyshha-uranovyx-vidxodiv-v-dneprodzerzhinske/| title=Сховища уранових відходів в днепродзержінське| language= | trans_title = |publisher= | accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I9nMzcfo|archivedate=2013-07-16}}</ref><ref>[http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4707/1/WaterProtection.pdf Защита вод от радиоактивного загрязнения. Леонід Долина, Олена Гунько, Поліна Машихіна. ДНУЗТ 2016, сторінки 12-19]</ref><ref name="Хвостохранилища Днепродзержинска, - російськомовний оригінал статті">[http://blog.meta.ua/users/i840990/posts/i72136/ Хвостохранилища Днепродзержинска]</ref>. У [[1974]] році почалися спроби переробки [[Тепловидільний елемент|тепловидільних елементів]], але у зв'язку зі зростанням кількості онкологічних хвороб у місті від цієї ідеї відмовились.
 
Промисловий цикл з виробництва продукції ядерної галузі охоплював підприємства на теренах всього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], а ПХЗ був його важливою ланкою. Постачання сировини відбувалось з різних територій колишнього СРСР: [[апатит]]&nbsp;— [[Кольський півострів]], уранові руди&nbsp;— [[Мангишлак (півострів)|Мангишлак]] ([[Казахстан]]), [[Жовті Води]], де, одночасно із будівництвом ПХЗ, відбувалось будівництво [[Східний ГЗК|Східного гірничо-збагачувального комбінату]] з видобування уранової руди.
126 029

редагувань