Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
{{Море
|назва = Карибське море
|Оригінальна назва = {{lang-es|Mar Caribe}},<br />{{lang-en|Caribbean Sea}},<br />{{lang-fr|Mer des Caraïbes}},<br />{{lang-nl|Caraïbische Zee}},<br />{{lang-pap|Laman Karibe}}
|зображення = caribian_sea.png
|ширина зображення = 250пкс
'''Кари́бське мо́ре''' ({{lang-en|Caribbean Sea}}, {{lang-es|Mar Caribe}}, {{lang-ht|Lamè Karaïb}}, {{lang-fr|Mer des Caraïbes}}, {{lang-nl|Caraïbische Zee}}, {{lang-pap|Laman Karibe}}) &nbsp;— [[Окраїнне море|окраїнне]] [[напівзамкнене море]] басейну [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], із заходу і півдня обмежене [[Центральна Америка|Центральною]] та [[Південна Америка|Південною Америкою]], з півночі і сходу&nbsp;— [[Великі Антильські острови|Великими]] та [[Малі Антильські острови|Малими Антильськими островами]]. На північному заході через [[Юкатанська протока|Юкатанську протоку]] сполучене з [[Мексиканська затока|Мексиканською затокою]], на південному заході&nbsp;— з [[Тихий океан|Тихим океаном]] через штучний [[Панамський канал]].
 
Карибське море лежить між 9 ° і 22 ° пн. ш. і між 89 ° і 60 ° з. д., його площа становить приблизно 2 753 000 км² <ref name="britannica">http://www.britannica.com/EBchecked/topic/95846/Caribbean-Sea</ref>. На півдні воно омиває [[Венесуела|Венесуелу]], [[Колумбія|Колумбію]] та [[Панама|Панаму]], на заході&nbsp;— [[Коста-Рика|Коста-Рику]], [[Нікарагуа]], [[Гондурас]], [[Гватемала|Гватемалу]], [[Беліз]] та [[мексика]]нський півострів [[Юкатан (півострів)|Юкатан]], на півночі&nbsp;— [[Куба|Кубу]], [[Гаїті]], [[Ямайка|Ямайку]] та [[Пуерто-Рико]]; на сході&nbsp;— держави Малих Антильських островів.
 
Море розташовується на [[Карибська плита|Карибський плиті]] літосфери. Воно розділено на п'ять басейнів, відокремлених один від одного підводними хребтами і низками островів. Карибське море вважається не глибоким в порівнянні з іншими водоймищами, хоча його максимальна глибина&nbsp;— приблизно 7686 метрів (у [[Кайманова западина|Каймановій западині]] між [[Куба|Кубою]] і [[Ямайка|Ямайкою]]).
Поверхня [[Карибська плита|Карибської плити]] розділена на п'ять улоговин: Гренадську (глибина 4120 м), Венесуельську (5420 м<ref name="bse" /> або 5630 м<ref name="britannica" />), Колумбійську (4532 м<ref name="bse" /> або 4263 м<ref name="britannica" />), Кайманову (Бартлетт, 7686 м) і Юкатанську (5055 м<ref name="bse" /> або 4352 м<ref name="britannica" />). Западини розділені підводними хребтами (ймовірно, колишніми острівними дугами) Авес, Беата і Нікарагуанським підняттям.
 
Юкатанська улоговина відокремлена від Мексиканської затоки Юкатанською протокою, яка розташована між півостровом Юкатан і островом Куба і має глибину близько 1600 &nbsp;м. На південь від Юкатанської улоговини з заходу на схід простягається Кайманова улоговина, частково відокремлена від Юкатанської Каймановим хребтом, який у кількох місцях виходить на поверхню, утворюючи [[Кайманові острови]]. Нікарагуанське підняття, що має форму трикутника і глибину близько 1200 &nbsp;м, простягається від узбережжя Гондурасу і Нікарагуа до острова Гаїті. На цьому піднятті знаходиться острів Ямайка, також по ньому проходить межа між Каймановою та Колумбійською улоговинами. Колумбійська улоговина, в свою чергу, частково відокремлена від Венесуельської хребтом Беата, який піднімається до 2121 &nbsp;м нижче рівня моря. Колумбійська і Венесуельська улоговини з'єднані Арубським розривом, глибина якого досягає 4 тис. м. Хребет Авес відокремлює від Венесуельської невелику Гренадську улоговину, яка зі сходу обмежена дугою Малих Антильських островів<ref name="britannica" />.
 
У пасмі Великих Антильських островів є два глибоких проходи: протока Анегада і Навітряна протока. Глибина протоки Анегада змінюється від 1950 до 2350 &nbsp;м, Навітряної протоки&nbsp;— від 1600 до 1630 м<ref name="britannica" /><ref>{{cite web|url=http://www.ngdc.noaa.gov/mgg/ibcca/ibcca.html|title=International Bathymetric Chart of the Caribbean Sea and the Gulf of Mexico|publisher=[[NOAA]]|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8hKaie|archivedate=2011-08-13}}</ref>.
 
{|class="graytable"
|+ Карта Карибського моря, створена на основі супутникових даних<br /><span class="subcaption">[[NASA]], 2008 рік</span>
| align="center" |<imagemap>
Image: Caribbean Sea labeled ru.jpg|center|750px|
poly 0 192 9 148 99 123 144 126 151 155 121 202 108 273 76 347 −1 262 [[Юкатан]]
poly 668 30 569 22 559 38 776 132 805 101 [[Багамські острови]]
== Океанографія ==
 
[[Гідрологія|Гідрологічний]] режим моря відрізняється високим ступенем однорідності. Річні коливання середніх місячних температур води на поверхні не перевищують 3&nbsp;°C&nbsp;— від 25 до 28&nbsp;°C<ref>{{cite web|author=G. Samuels (RSMAS).|url=http://assets.panda.org/img/original/monthly_temperatures_caribbean.gif|title=Анимация изменения месячных температур в Карибском бассейне|publisher=[[WWF]]|accessdate=2009-04-30|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8huD3X|archivedate=2011-08-13}}</ref>. За останні 50 років Карибське море пройшло через три етапи: охолодження до [[1974]] року, холодна фаза з піками в [[1974]]—[[1976]] і [[1984]]—[[1986]] рр, а потім нагрівання з [[1986]] року зі швидкістю 0,6&nbsp;°C на рік. Практично всі температурні екстремуми були пов'язані з феноменами [[Ель-Ніньо]] і [[Ла-Нінья]]<ref name="lme" />. Солоність морської води становить близько 36,0‰0&nbsp;‰<ref>{{cite web|author=Judy Gray, Doug Wilson (NOAA/NODC).|date=2004|url=http://assets.panda.org/img/original/monthly_salinity_caribbean.gif|title=Анимация изменения распределения солёности в Карибском бассейне|publisher=[[WWF]]|accessdate=2009-04-30|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8iW4U5|archivedate=2011-08-13}}</ref>, її щільність 1,0235-1,0240 кг / м³. На поверхні вода має голубувато-зелений і зелений колір. Вертикальна зміна гідрологічних характеристик відбувається до глибини 1500 &nbsp;м, нижче море заповнене водою, що надходить з Атлантичного океану. Відносно невелика глибина проток між островами Антильськими не дозволяє проникати в Карибське море глибинним океанічним водам, температура яких становить менше 2&nbsp;°C. Глибинні течії входять в Карибське море через Навітряну протоку і протоку Анегада, вода в них багата киснем, має температуру від 4,2 до 4,3&nbsp;°C і трохи меншу солоність (34,95-34,97‰97&nbsp;‰)<ref name="bse" />. Ці води заповнюють Венесуельську улоговину на глибинах 1800-3000 &nbsp;м, а також проникають в Юкатанська, Кайманські і Колумбійський улоговини на глибини близько 2000 &nbsp;м. Субантарктичні води середнього шару входять в Карибське море через протоку Анегада на глибині 500—1000 &nbsp;м, а над ними проходить субтропічне підводне і поверхнева течія<ref name="britannica" />.
 
Поверхневе субтропічне Карибське течія, що проходить з південно-східної в північно-західну частину моря, є продовженням Північного пасатної течії, його потік оцінюється в 26&nbsp;млн м ³ / с<ref>The Oceans, Their Physics, Chemistry, and General Biology, p. 638</ref>. Пассат жене води на захід, біля берегів Центральної Америки протягом повертає на північ і через Юкатанська протоку йде в Мексиканську затоку. Швидкість течії становить 1-2,8 км / год, у Юкатанської протоки зростає до 6 км / год<ref>{{из БСЭ|http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00032/67300.htm|title=Карибское течение}}</ref>. Перебіг тепле, температура води в ньому становить близько 28&nbsp;°C, а солоність&nbsp;— менше 35,5‰5&nbsp;‰ через значне вкладу прісних вод Амазонки й Оріноко<ref>{{cite web|author=Joanna Gyory, Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan.|url=http://oceancurrents.rsmas.miami.edu/caribbean/caribbean.html|title=The Caribbean Current|publisher=[[Университет Майами]]|accessdate=2009-03-11|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8j3iMp|archivedate=2011-08-13}}</ref>. Вода, що нагнітається з Карибського моря в Мексиканську затоку, підвищує рівень останнього щодо основної частини Атлантичного океану (рівень води біля західного берега Флориди на 19 &nbsp;см вище, ніж у східного<ref>The Oceans, Their Physics, Chemistry, and General Biology, p. 642</ref>), що створює гідростатичний тиск, що його, як передбачається, є основною рушійною силою Гольфстріму.
 
У південно-західному районі моря, між узбережжям Колумбії і Нікарагуа, протягом майже всього року існує круговий протягом, закручене проти годинникової стрілки. Припливи в акваторії Карибського моря в основному неправильні півдобові, амплітудою менше 1 м<ref name="bse" />.
== Клімат ==
[[Файл:NASA ASMR-E image of average SSTs of Hurricane Katrina.jpg|right|thumb|250px|Середня температура поверхні Карибського моря і прилеглих районів в період з 25 по 27 серпня 2005 року. На північний захід від Куби спостерігається [[ураган Катріна]]]]
Карибське море перебуває у зоні [[тропічний клімат|тропічного клімату]], на який впливає пасатна циркуляція. Середні місячні температури повітря змінюються від 23 до 27&nbsp;°C. [[Хмарність]] становить 4-5 балів.<ref name="bse">[http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/059/220.htm Велика Радянська Енциклопедія. Карибське море] {{ref-ru}}</ref>
 
Акваторія моря лежить в [[тропічний кліматичний пояс|тропічному кліматичному поясі]], лише північна незначна частина (Юкатанська протока)&nbsp;— в [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічному]], а крайня південна&nbsp;— в [[Субекваторіальний кліматичний пояс|субекваторіальному]]<ref name="Атлас7"/>. Увесь рік панують [[тропічні повітряні маси]]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають [[Пасати|пасатні вітри]]. Зволоження достатнє і надмірне. У теплий літнє-осінній сезон утворюються [[Тропічний циклон|тропічні циклони]] (урагани)<ref name="ФГАМ1964"/>. На півдні влітку переважають [[екваторіальні повітряні маси]], вітри дмуть від екватора<ref name="ФГАМ1964"/>.
Середньорічна кількість опадів в регіоні змінюється від 250 мм на острові [[Бонайре]] до 9000 мм у навітряних частинах [[Домініка|Домініки]]. Переважають північно-східні [[пасат]]и з середніми швидкостями 16-32 км/год, однак у північних районах моря трапляються [[Тропічний циклон|тропічні урагани]], швидкість яких може перевищувати 120 км/год. У середньому за рік відбувається 8-9 таких ураганів в період з червня по листопад, причому у вересні — жовтні вони найбільш часті. За даними [[Національний ураганний центр США|Національного ураганного центру США]] за період з 1494 по 1900 рік над Карибським басейном пройшло 385 ураганів, а з 1900 по 1991 роки було зафіксовано 235 подібних проявів стихії.<ref name="wow">[http://books.google.com/books?id=tXbo9H6t1TcC Philip Dickenson Peters. Caribbean Wow 2.0 Zagada Markets. 2003 isbn 1929970048]</ref> Регіон Карибського моря менш схильний до руйнівної дії ураганів, ніж Мексиканська затока або західна частина Тихого океану (де з травня по листопад лютують [[тайфун]]и). Велика частина ураганів формується у [[Кабо-Верде|островів Зеленого Мису]] і прямує пасатами до берегів Америки, взагалі передбачити точну траєкторію руху урагану неможливо.<ref name="britannica" />
 
Середні місячні температури повітря змінюються від 23 до 27&nbsp;°C. [[Хмарність]] становить 4-5 балів<ref name="bse">[http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/059/220.htm Велика Радянська Енциклопедія. Карибське море] {{ref-ru}}</ref>. Середньорічна кількість опадів в регіоні змінюється від 250 &nbsp;мм на острові [[Бонайре]] до 9000 &nbsp;мм у навітряних частинах [[Домініка|Домініки]]. Переважають північно-східні [[пасат]]и з середніми швидкостями 16-32 км/год, однак у північних районах моря трапляються [[Тропічний циклон|тропічні урагани]], швидкість яких може перевищувати 120 км/год. У середньому за рік відбувається 8-9 таких ураганів в період з червня по листопад, причому у вересні &nbsp;— жовтні вони найбільш часті. За даними [[Національний ураганний центр США|Національного ураганного центру США]] за період з 1494 по 1900 рік над Карибським басейном пройшло 385 ураганів, а з 1900 по 1991 роки було зафіксовано 235 подібних проявів стихії.<ref name="wow">[http://books.google.com/books?id=tXbo9H6t1TcC Philip Dickenson Peters. Caribbean Wow 2.0 Zagada Markets. 2003 isbn 1929970048]</ref> Регіон Карибського моря менш схильний до руйнівної дії ураганів, ніж Мексиканська затока або західна частина Тихого океану (де з травня по листопад лютують [[тайфун]]и). Велика частина ураганів формується у [[Кабо-Верде|островів Зеленого Мису]] і прямує пасатами до берегів Америки, взагалі передбачити точну траєкторію руху урагану неможливо.<ref name="britannica" />
Сильні буревії призводять до загибелі людей, руйнувань і неврожаїв в регіоні. Великий ураган 1780 р., що лютував з 10 по 16 жовтня 1780, заподіяв колосальний збиток Малим Антильські острови, Пуерто-Рико, Домініканській Республіці та, можливо, півострову Флорида, а також призвів до загибелі від 22 до 24 тис. осіб <ref name="pr">{{cite web|author=Orlando Férez.|date=1970|title=Notas acerca de los Ciclones Tropicales de Puerto Rico|accessdate=2009-03-11|url=http://www.aoml.noaa.gov/hrd/data_sub/perez_11_20.pdf|publisher=NOAA, Atlantic Oceanographic and Meteorological Laboratory|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8mhqCv|archivedate=2011-08-13}}</ref>. Ураган [[Мітч (ураган)|Мітч]], що виник 22 жовтня 1998 біля берегів Колумбії, пройшов по Центральній Америці, півостровах Юкатан і Флорида, завдавши збитку в 40 млн доларів США і погубив 11-18 тис. осіб.<ref name = "nhc">{{cite web | publisher = National Hurricane Center | date = 1998 | title = Hurricane Mitch Tropical Cyclone Report | accessdate = 2009-03-11 | url = http://www.nhc.noaa.gov/ 1998mitch.html NHC Mitch Report | language=англійською}}</ref> Урагани [[Галвестон (ураган)|Галвестон]] (1900) і [[Фіфі (ураган)|Фіфі]] (1974) також завдали значної шкоди регіону.
 
Сильні буревії призводять до загибелі людей, руйнувань і неврожаїв в регіоні. Великий ураган 1780 &nbsp;р., що лютував з 10 по 16 жовтня 1780, заподіяв колосальний збиток Малим Антильські острови, Пуерто-Рико, Домініканській Республіці та, можливо, півострову Флорида, а також призвів до загибелі від 22 до 24 тис. осіб <ref name="pr">{{cite web|author=Orlando Férez.|date=1970|title=Notas acerca de los Ciclones Tropicales de Puerto Rico|accessdate=2009-03-11|url=http://www.aoml.noaa.gov/hrd/data_sub/perez_11_20.pdf|publisher=NOAA, Atlantic Oceanographic and Meteorological Laboratory|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8mhqCv|archivedate=2011-08-13}}</ref>. Ураган [[Мітч (ураган)|Мітч]], що виник 22 жовтня 1998 біля берегів Колумбії, пройшов по Центральній Америці, півостровах Юкатан і Флорида, завдавши збитку в 40 &nbsp;млн доларів США і погубив 11-18 тис. осіб.<ref name = "nhc">{{cite web | publisher = National Hurricane Center | date = 1998 | title = Hurricane Mitch Tropical Cyclone Report | accessdate = 2009-03-11 | url = http://www.nhc.noaa.gov/ 1998mitch.html NHC Mitch Report | language=англійською}}</ref> Урагани [[Галвестон (ураган)|Галвестон]] (1900) і [[Фіфі (ураган)|Фіфі]] (1974) також завдали значної шкоди регіону.
 
== Флора і фауна ==
Рослинність регіону переважно тропічна, однак відмінності в топографічних, ґрунтових і кліматичних умовах збільшують видову різноманітність. Пористі вапнякові тераси островів, як правило, бідні поживними речовинами<ref name="britannica" />. За оцінками, в Карибському регіоні зростають 13 тис. видів рослин, з яких 6,5 тис. є ендеміками<ref name="hotspotbio">{{cite web|url=http://www.biodiversityhotspots.org/xp/Hotspots/caribbean/Pages/biodiversity.aspx|title=Caribbean&nbsp;— Unique Biodiversity|work=Biodiversity Hotspots|accessdate=2009-04-24|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8nx0lX|archivedate=2011-08-13}}</ref>, наприклад, [[гваякове дерево]] (квітка якого є національним символом Ямайк<ref>{{cite web|date=2007|url=http://www.jis.gov.jm/special_sections/Independence/symbols.html|title=National Symbols|publisher=Jamaica Information Service|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/60u8oU7dm|archivedate=2011-08-13}}</ref> и) і [[світенія махагони]] (національна квітка Домініканської Республіки<ref>{{cite web|url=http://www.colonialzone-dr.com/flag-shield-national_symbols.html#flower|title=Dominican Republic Flag, Shield and National Symbols|work=The Colonial Zone|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZZBiQcj|archivedate=2013-06-22}}</ref>). У прибережних районах поширена [[кокосова пальма]], у лагунах і естуаріях річок є щільні зарості [[Манграма|манграми]] (червоне і чорне мангрове дерево)<ref name="britannica" />.
 
На мілководдях флора і фауна концентрується навколо коралових рифів, зростанню яких сприяють майже постійна стійка температура, чиста вода і невеликі зміни рівня солоності. У лагунах підвітряних сторін рифів зустрічаються підводні поля морських трав<ref name="britannica" />. Всього в Карибському морі зустрічається сім видів водоростей. Найбільш поширені [[таласо черепахова]] (Thalassia testudinum) і Syringodium filiforme (родина [[Цімодоцеєві]]), які можуть зростати як спільно, так і одновидовими полями на глибинах до 20 &nbsp;м. Ще один вид цімодоцеєвих&nbsp;— Halodule wrightii&nbsp;— зростає на піщаних і грязьових поверхнях на глибинах до 5 &nbsp;м. У солонуватій воді гаваней і естуаріїв річок на глибинах 0-2,5 &nbsp;м зустрічається [[рупія морська]] (Ruppia maritima). Представники трьох видів, що належать роду [[Halophila]] ([[Halophila baillonii]], [[Halophila engelmanni]] і [[Halophila decipiens]]) живуть на глибинах до 30 &nbsp;м. Halophila engelmanni не росте нижче 5 &nbsp;м, ареал цього виду обмежений Багамами, Флоридою, Великими Антильськими островами і західною частиною Карибського моря. Вид Halophila baillonii був знайдений тільки на Малих Антильських островах<ref>{{cite web|url=http://www.seagrasswatch.org/Caribbean.html|title=Caribbean seagrass|publisher=Seagrass Watch|accessdate=2009-04-28|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZK0W7S|archivedate=2011-08-18}}</ref>.
 
=== Тваринний світ ===
Ссавці Карибського регіону представлені 90 видами<ref name="hotspotbio" />, зустрічаються [[кашалот]]и, [[горбаті кити]] і [[Дельфінові]]. Поблизу острова Ямайка мешкають [[Тюлень|тюлені]] і [[американські ламантини]]<ref name="bse" />. Раніше в регіоні мешкав карибський [[тюлень-чернець]], який нині вважається вимерлим. Під загрозою вимирання представники родини [[Щелезуби|щелезубів]].
 
Рептилії Карибського регіону представлені 500 видами (94&nbsp;% ендеміків)<ref name="hotspotbio" />. На островах мешкають декілька ендемічних видів циклур, широко поширений [[гостромордий крокодил]]. У регіоні представлені кілька видів морських черепах: Trichechea spp., [[логерхед]] (Caretta caretta), [[зелена черепаха]], [[біса]], [[шкіряста черепаха]], [[атлантична рідлея]] (Lepidochelys kempii) і [[оливкова черепаха]] (Lepidochelys olivacea)<ref>{{cite web|url=http://www.panda.org/about_our_earth/ecoregions/southern_caribbean_sea.cfm|title=Southern Caribbean Sea|publisher=[[WWF]]|accessdate=2009-04-28|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZLsitq|archivedate=2011-08-18}}</ref>. Деякі види перебувають під загрозою вимирання<ref>{{cite web|author=Severin Carrell.|date=2004-11-28|url=http://www.independent.co.uk/environment/caribbean-sea-turtles-close-to-extinction-534854.html|title=Caribbean sea turtles close to extinction|publisher=The Independent|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZMVcHu|archivedate=2011-08-18}}</ref>, їх популяція, за оцінками дослідників, сильно зменшилася з XVII століття&nbsp;— число зелених черепах знизилося з 91&nbsp;млн до 300 тис. особин, а біс&nbsp;— з 11&nbsp;млн до менш ніж 30 тис. до [[2006]] року<ref>{{cite web|date=2006-08-01|url=http://news.mongabay.com/2006/0801-turtles.html|title=Historic Caribbean sea turtle population falls 99 %. Plunge has significant ecological consequences|publisher=mongabay.com|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZPLPki|archivedate=2011-08-18}}</ref>.
 
Всі 170 видів [[Амфібії|амфібій]], що живуть у регіоні, є ендемічними. Ареали практично всіх представників родин [[Жаби|жаб]], [[Дереволази|дереволазів]], [[квакша]] і [[свистун]]ів обмежені яким-небудь одним островом<ref name="hotspotbio" />.
З початку [[1980-ті|1980-х]] років, коли було підписано [[Міжнародне морське право]], вся територія Карибського моря стала територіальними водами або [[Виключна економічна зона|виключною економічною зоною]] країн, які омиваються Карибським морем. Різке зростання населення та надмірне використання морських ресурсів спонукали міжнародне співтовариство до прийняття актів, спрямованих на збереження навколишнього середовища регіону. [[1990]] тринадцятьма країнами був підписаний [[Картахенський протокол]] про захист і розвитку морського середовища Карибського регіону (''Protocol of the Convention for the Protection and Development of the Marine'' Environment of the Wider Caribbean Region), який заборонив людську діяльність, що приводить до руйнування морського середовища<ref>{{cite web |url=http://www.cep.unep.org/cartagena-convention/spaw-protocol |title=Overview of the SPAW Protocol |publisher=UNEP |accessdate=2009-03-10 | language=англійською}}</ref>. Крім того, було підписано три протоколи: про співпрацю у боротьбі з розливами нафти ([[1983]]), про створення особливих зон дикої природи ([[1990]]) і про запобігання, зменшення та контролю за забрудненнями ([[1999]])<ref name="britannica" />.
 
В даний час на Карибських островах залишилося не більше 23 тис. км² (10&nbsp;%) корінних лісів. На Кубі, де розташовані найбільші ліси острівної частини регіону, недоторканими збереглося менше 15&nbsp;% лісів, інші були вирубані в процесі освоєння територій<ref name="hotspot" />.
 
=== Корали ===
 
В Атлантичному океані розташовані близько 9&nbsp;% коралових рифів світу. Їх площа становить 50 тис. км², причому велика частина знаходиться біля берегів Карибських островів і Центральної Америки.<ref>{{cite web|url=http://marine.wri.org/pubs_content_text.cfm?ContentID=744|title=Status of coral reefs in the Caribbean and Atlantic Ocean|publisher=[[World Resource Institute]]|accessdate=2009-03-10|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZTfFAI|archivedate=2011-08-18}}</ref>. Одним з найбільш досліджуваних останнім часом явищ у регіоні стало знебарвлення коралів. До 1980-х років в Карибському морі були широко поширені мадрепорові корали, за наступні 20 років з антропогенних і природних причин їх популяція зменшилася, а кількість морських водоростей збільшилася. У 1983 році цей процес загострився масовою загибеллю морських їжаків, які харчуються водоростями<ref name="lme" />. Наукові дослідження рифів проводилися з 1995 по 1998 рік біля узбережжя Белізу на найбільшому в Північній півкулі кораловому бар'єрному рифі, а також у [[2005]] році поблизу рифів у східній частині моря<ref name="britannica" />. Потепління Карибського моря (в результаті глобальної зміни клімату<ref name="britannica" />) ставить під загрозу крихкі екосистеми коралових рифів&nbsp;— тривале перевищення температурою води позначки 29&nbsp;°C приводить до загибелі мікроскопічних водоростей зооксантелі. Ці рослини дають коралам їжу і колір, тому їх загибель призводить до знебарвлення коралів і порушення всієї екосистеми рифів.
 
У [[2000]] році близько 30&nbsp;% рифів Карибського моря вважалися знищеними або знаходилися в серйозній небезпеці з антропогенних причин. У 2005 році процеси знебарвлення прискорилися&nbsp;— деякі з карибських колоній коралів повністю втратили колір, а 95&nbsp;% зазнали процесу знебарвлення<ref>{{cite web|date=Nov. 3, 2005|url=http://www.cbsnews.com/stories/2005/11/03/ap/tech/mainD8DKNQH80.shtml|title=Bleaching Threatens Caribbean Coral Reefs|publisher=[[CBS News]]|accessdate=2009-03-10|language=англійською|deadurl=404|archiveurl=http://web.archive.org/web/20051106040603/http://www.cbsnews.com/stories/2005/11/03/ap/tech/mainD8DKNQH80.shtml|archivedate=2005-11-06}}{{deadlink}}</ref>. Очікується, що за відсутності додаткових дій по захисту за наступні 10-30 років загине ще 20&nbsp;% коралових рифів<ref name="lme" />.
 
Мешканці рифів важливі для таких видів туристичної діяльності, як рибалка і дайвінг, які за оцінкою 2000 року приносять регіону 3,1-4,6&nbsp;млрд доларів США щорічно<ref>{{cite web|date=22 September, 2004|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/sci/tech/3679332.stm|title=Alarm sounded for Caribbean coral|publisher=[[BBC News]]|accessdate=2009-03-10|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZUC7zJ|archivedate=2011-08-18}}</ref>.
=== Природоохоронні території ===
 
Загальна площа природоохоронних територій на островах Вест-Індії становить 30 тис. км² (13&nbsp;% земної поверхні регіону). На Кубі охороняється близько 15&nbsp;% її території (включаючи болото [[Сапата]] площею 4354,3 км², [[національний парк імені Олександра Гумбольдта]] та [[Десембарко-дель-Гранма]]), в Домініці&nbsp;— трохи більше 20&nbsp;% (у тому числі національний парк [[Морн-Труа-Пітон]]), в Домініканській Республіці&nbsp;— близько 15&nbsp;% ([[національний парк Харагуа]] та ін.) В інших країнах природоохоронних територій майже немає<ref name="hotspot" />.
 
Серед природоохоронних територій уздовж континентального узбережжя виділяються: заповідник [[Сіан-Каан]], [[Чинчорро]] (Мексика), біологічний заповідник на островах Міскітос (Нікарагуа), національний парк Дар'єн (Панама), національні парки Лос-Катіос і Тайрона (Колумбія), національний парк [[Меданос-де-Коро]], [[національний парк Генрі Пітера]], [[Ель-Авіла]], [[Мочіма]] і [[Лагуна-де-Ла-Рестінга]] ([[Венесуела]]).
== Економіка і господарське значення ==
 
На березі Карибського моря (в межах 100 &nbsp;км від узбережжя) проживає понад 116&nbsp;млн осіб, основним джерелом доходів яких є туризм (15,5&nbsp;% всіх робочих місць регіону). У риболовецькій галузі зайнято понад 300 тис. чоловік<ref name="cep">{{cite web |author=John B.&nbsp;R. Agard, Angela Cropper, et al. |date=2007 |url=http://www.cep.unep.org/publications-and-resources/databases/document-database/other/caribbean-sea-assessment-report-2007.pdf/view |title=Caribbean Sea Ecosystem Assessment |publisher=[[UNEP]] |accessdate=2009-04-23 | language=англійською}}</ref>. Обсяги рибальства оцінюються трохи менше півмільйона тонн [[Морепродукти|морепродуктів]] на рік. Основні промислові види: [[карибські лангусти]] (Panulirus argus), [[стромбус гігантський]] (Strombus gigas), [[жгутикові креветки]] (Penaeidae), [[макрель-Каваллі]] (Scomberomorus Cavalla), [[іспанська макрель]] (S. maculatus), [[велика корифена]] (Coryphaena hippurus), [[серіоли]] (Seriola spp.) та інші<ref name="lme">{{cite web|author=S. Heileman, R. Mahon.|url=http://www.lme.noaa.gov/index.php?option=com_content&view=article&id=58:lme12&catid=41:briefs&Itemid=53|title=Large Marine Ecosystems&nbsp;— Caribbean Sea|publisher=[[NOAA]]|accessdate=2009-04-23|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZXjARk|archivedate=2011-08-18}}</ref>. Промислове збирання перлів<ref name="geo" />.
 
=== Судноплавство і торгівля ===
Завдяки теплому клімату і красивим пляжам регіон Карибського моря є однією з основних курортних зон світу. Багата морська фауна приваблює [[дайвер]]ів; крім природних красот регіон багатий культурними пам'ятками [[Доколумбова цивилізація|доколумбових цивілізацій]] і [[Колонізація Америки|колоніальної епохи]]. Індустрія туризму є важливою складовою економіки країн Карибського регіону, обслуговуючи в основному туристів із [[США]], [[Канада|Канади]], [[Бразилія|Бразилії]] та [[Аргентина|Аргентини]]. Повітряне сполучення між [[Північна Америка|Північною Америкою]] та Карибами розвинене краще, ніж усередині регіону<ref name="britannica" />. За даними Карибської туристичної організації у [[2007]] році регіон відвідало 22700 тисяч туристів, а також 19200 тисяч людей взяли участь в [[круїз]]них турах. До найбільш популярних напрямків відносяться Домініканська Республіка, Куба, Мексика (Канкун, Рів'єра-Майя), Ямайка, Багами і Пуерто-Ріко<ref>{{cite web|url=http://www.onecaribbean.org/statistics/annualoverview/|title=Annual Tourism Overview|publisher=OneCaribbean.org|accessdate=2009-03-11|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/611ZYHAgS|archivedate=2011-08-18}}</ref>.
 
За оцінками [[2004]] загальна кількість робочих місць у туризмі та пов'язаній з ним діяльності на острівній частині Карибського регіону становила понад 2,4&nbsp;млн осіб (15,5&nbsp;%, у два рази більше середньосвітового), а внесок туризму у ВВП регіону&nbsp;— 28,4&nbsp;млрд доларів США (13&nbsp;%). Сумарна вартість експортованих послуг і товарів становить 19&nbsp;млрд (16&nbsp;%); 21,7&nbsp;% від всіх капітальних інвестицій припало на туризм (більше ніж у два рази вище середнього показника)<ref name="cep" />.
 
== Культура ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}|refs=
<ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
<ref name="Атлас7">Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— {{comment|К.|Київ}} : [[ДНВП «Картографія»]], 2008.</ref>
}}
 
== Література ==
 
== Посилання ==
{{Commons|Caribbean Sea}}
 
{{Моря Атлантичного океану}}
{{ВП-портали|Географія|Океанологія|Північна Америка|Південна Америка}}
 
[[Категорія:Моря Атлантичного океану]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях]]
[[Категорія:Моря за алфавітом]]
[[Категорія:Карибське море| *]]
[[Категорія:Моря Південної Америки]]
 
 
{{geo-stub}}