Афіна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ата (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
оформлення |
||
Рядок 34:
}}
{{Otheruses|Афіна (ім'я)}}
'''Афі́на''' ({{lang-el|Αθηνά}}) — [[Давньогрецька міфологія|давньогрецька]] [[боги]]ня, одне з верховних [[олімп]]ійських божеств. Пошановувалась як покровителька військового мистецтва, мудрості та ремесел.
Мала багато прізвиськ та епітетів, зокрема такі як '''Ерга́на''' ({{lang-el|Ergane}}) — робітниця, '''Палла́да''' ({{lang-el|Pallas}}) — воїтелька, '''Парфе́нос''' чи '''Парфе́на''' ({{lang-el|Parthenos}}) — діва, '''Поліа́да''' (від {{lang-el|PPolias}} — ''місто'') — покровителька міста, '''Соте́йра''' ({{lang-el|Soteira}}) — спасителька, '''Трітогене́я''' ({{lang-el|Tritogeneia}}) — народжена на березі [[Трітон]]у (річка в [[Беотія|Беотії]]),<ref>[http://litopys.org.ua/slovmith/slovm.htm Словник античної міфології.] — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.</ref> '''Окса́на''' — опікунка гостей. За старим українським правописом її імена та епітети передавались, відповідно, як '''Ате́на''', '''Парте́на''', '''Парте́нос'''.
== Особливості культу в різних регіонах Еллади ==
[[Зевс]] мав багато жінок і коханок. Першою його дружиною була найрозумніша з богинь [[Метіда]]. Але [[Уран (міфологія)|Уран]] і [[Гея]] ([[Небо]] й [[Земля]]), божества давнього покоління богів, застерегли, що коли [[Зевс]] матиме від [[Метіда|Метіди]] сина, то він буде могутніший за нього й відніме в нього трон. Тому, коли [[Метіда]] завагітніла, [[Зевс]] проковтнув її. Згодом звелів розбити собі голову і звідти вийшла Афіна, що успадкувала від матері розум і розсудливість. Проте мати її не народжувала, і вона була позбавлена жіночих нахилів; Афіна — богиня-чоловік (Андротеа) на противагу розніженому [[Діоніс]]ові, що був богом-жінкою. Афіна — витвір суто грецький, втілення державної мудрості, величної й незламної сили.
=== Покровителька ремесел ===
Рядок 51 ⟶ 53:
Згодом Афіна стає божеством духовної діяльності, мистецької винахідливості й мислення. [[Космогонія|Космогонічний]] переказ приписує Афіні походження з води, тому численні озера й річки вважались місцями культу богині. Вона була також богинею [[Місяць (супутник)|Місяця]], допомагала породіллям (''пор''. [[Ілітія]]).
[[Файл: Athena Herakles Staatliche Antikensammlungen 2301 A.jpg | thumb | [[Червонофігурний вазопис|Червонофігурне]] зображення на
▲[[Файл: Athena Herakles Staatliche Antikensammlungen 2301 A.jpg | thumb | [[Червонофігурний вазопис|Червонофігурне]] зображення на [[амфора|амфорі]] [[Андокід (вазописець)|Андокіда]]. [[Геракл]] та Афіна. Бл. [[520 до н.е.|520]]- [[510 до н.е.|510 р. до н. е.]] [[Державне античне зібрання]]. [[Мюнхен]]]]
== Храми та святилища Афіни ==
Рядок 71 ⟶ 64:
== Афіна в міфах ==
На противагу [[Арес]]ові — богові безумної відваги, жорстокої, агресивної, часто несправедливої війни. Афіна — покровителька війни оборонної, вона втілює свідому хоробрість і мужність, допомагає своїм улюбленцям у хвилини крайньої небезпеки і веде їх до звитяги. Тому [[Ніке]] її постійна супутниця. Афіна навчила [[Еріхтоній|Еріхтонія]] приборкувати й запрягати коней і допомогла [[Беллерофонт]]ові вгамувати [[Пегас]]а. Вона була також знавцем морської справи. З її допомогою [[Данай]] спорудив п'ятдесятивесельне судно для переправи до [[Стародавня Греція|Греції]], а [[аргонавти]] — корабель «[[Арго]]». Пізніше в перекази про Афіну увійшли [[міфи]] етичного характеру. Вона стала богинею миру й добробуту, освячувала шлюби, посилала людям здоров'я тощо. Її шанували як богиню народних зборів (Агорайа), керівницю у важливих справах (Архегетіс), покровительку окремих союзів
== Образ Афіни в мистецтві ==
[[Файл:Athena Herakles Staatliche Antikensammlungen 2648.jpg | thumb | right | [[Геракл]] та Афіна. Бл.
Коли почало розвиватися мистецтво, вона стала покровителькою розумової й художньої творчості, їй приписують винахід флейти й військового танцю. У мистецтві Афіну зображували войовничою богинею зі списом, щитом, у шоломі та із статуєю [[Ніке]]; іноді з нею був атрибут жіночої праці — прядка. Першим дав ідеальне втілення Афіни [[Фідій]]. З численних його творів відомі: статуя Афіни-Діви (''Athena Parthenos'') на [[Парфенон]]і з [[егіда|егідою]], у шоломі, із [[сфінкс]]ом, списом і статуеткою [[Ніке]] на правій руці; бронзова статуя Афіни Промахос із щитом і в шоломі, вершок якого було видно далеко з моря; бронзова статуя Лемноської Паллади в жіночому головному уборі, що зображувала її як богиню миру й духовної діяльності. У всіх цих статуях митець відтворив ясність духу, величний спокій і духовну могутність богині. Афіну зображували із совою біля ніг або з вужем (пережитки тотемізму в культі богині).
Образ Афіни знайшов утілення в творах [[Ніколя Пуссен|Н.
== Мінерва як Римська Афіна ==
Рядок 85 ⟶ 78:
== Див. також ==
* [[881 Афіна]]
{{reflist}}▼
== Література ==
* [[Кун Микола Альбертович|''Кун М. А.'']] Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
* [[Войтех Замаровський|Замаровский Войтех]]. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.
== Джерела ==
▲{{reflist}}
{{Олімпійські боги}}
|