Анищенко Алла Михайлівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
оформлення, шаблон |
||
Рядок 22:
|нагороди = Державна премія УРСР,<br/> заслужений архітектор УРСР
}}
{{othernames|Анищенко}}
'''А́лла Миха́йлівна Ани́щенко''' ({{ДН|17|1|1937}}, [[Полтава]], [[Україна]]) — українська [[Архітектура|архітекторка]], заслужений архітектор УРСР (1985), лауреатка Державної премії УРСР (1982).
== Біографія ==
Народилася у Полтаві 1937 року. 1960 року закінчила [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київський художній інститут]]. По закінченню навчання працювала у КиївЗНДІЕП. Самостійно та у співпраці з видатною архитекторкою [[Чмутіна Наталія Борисівна|Наталею Чмутіною]] створила численні проекти у Києві, інших українських містах та містах СРСР. Серед визначних проектів Алли Анищенко — криті ринки з вантовими конструкціями у Києві («Залізничний», 1973); Черкасах («Центральний», 1972); Харкові («Салтівський», 1979), Рівному (1979); Махачкалі («Анжі-Базар», 1982, зруйновано в 2016 році). Авторка проекту готелю «Либідь» (Київ, 1970) та реконструкції Республіканського стадіону в Києві (нині Національний спорткомплекс «Олімпійський»; 1966–67, 1978–80); універсаму на Печерській площі у Києві (1984), курортно-оздоровчого комплексу в селі [[Сичавка]] Одеської області (1994).
== Посилання ==
|