Александрійський маяк: відмінності між версіями

Багато дивного і чудового було в цьому місті. Зокрема, тут знаходився відомий [[Мусейон]] (Музей-храм муз), де розміщувалися [[астрономічна обсерваторія]], [[школа]], анатомічний театр, майстерня. У різний час в Мусейоні жили і працювали грецькі вчені — творець [[геометрія|геометрії]] [[Евклід]], піонер хірургії [[Герофіл]]. Тут дістав освіту і працював [[Архімед]]. Багато років тут трудився механік [[Герон]], який побудував перші автомати і написав про них книгу «Театр автоматів».

Мірою розвитку [[судноплавство|судноплавства]], морської торгівлі все гостріше відчувалася потреба у маяку, який серед підводних скель і мілин вказував би суднам безпечний шлях в Александрійську гавань. Тому у 290 році до н. е. на східному краї острова [[Фарос]], що лежав у морі на відстані 7 стадій (1290 м), правитель [[Єгипет|Єгипту]] [[Птолемей I Сотер|Птолемей]] наказав побудувати величезний маяк. Творцем цього шедевра інженерного та архітектурного мистецтва вважається [[Сострат Книдський]]. Роботи тривали трохи більше 20 років, і в підсумку Александрійський Маяк став  першою в світі будовою подібного типу і найвищою будівлею античного світу, крім [[Піраміди Гізи|пірамід Гізи]]. Cистема сигнальних вогнів на маяку з'явилася лише в 1 столітті до н. е. Зв'язок імені маяка з його з функцією виявився настільки міцним, що слово «Фарос» стало коренем слова «маяк» у багатьох мовах — [[французька мова|французькій]], [[італійська мова|італійській]], [[іспанська мова|іспанській]] і [[румунська мова|румунській]].

Цей маяк був і фортецею-форпостом [[Александрія|Александрії]], і пунктом спостереження, оскільки з його верхівки спостерігали за флотом ворогів, який наближався до міста. На башті розміщувалися технічні пристрої: флюгери[[флюгер]]и, годинники[[годинник]]и, [[Астрономічні інструменти|астрономічні прилади]] та ін. [[Сострат Книдський]], щоб його не забули, порушив указ Птолемея: на підставі маяка написав: "«Сострат, син Декстифона з Книду, присвятив богам-рятівникам заради мореплавців"». Напис він прикрив шаром штукатурки, на якій вирізав ім'я [[Птолемей I Сотер|Птолемея Сотера]]. [[Сострат Книдський|Сострат]] не сподівався дожити доти, коли зруйнується та відпаде штукатурка, та й не цікаво йому було побачити вираз обличчя правителя, який би дізнався про такий вчинок. Але в майбутньому всі знатимуть, хто насправді збудував маяк.

Фароський маяк висвітлював шлях мореплавцям протягом більше 1500 років. Але потужні підземні поштовхи в 365, 956 і 1303 роках н. е. сильно пошкодили будівлю, а потужний [[землетрус]] 1326-го року остаточно зруйнував одну з найбільших архітектурних споруд світу. У 1994 році останки Александрійського Маяка були виявлені археологами[[археолог]]ами, а згодом образ будівлі був відновлений за допомогою комп'ютерного моделювання. У [[Середньовіччя|середні віки]] залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку [[Цитадель Кайтбея (Александрія)|фортецю Кайтбей]]. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.

== Опис та характеристики ==

Висота маяка була 135  м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої становила 30  м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними [[статуя]]ми [[Тритон (міфологія)|Тритона]], служив основою середньої частини. Це була 40-метрова восьмигранна призма-вежа, облицьована [[білий колір|білим]] [[мармур]]ом. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади — 8 колон несли [[купол]], увінчаний 7-метровою [[бронза|бронзовою]] фігурою повелителя морів [[Посейдон]]а. Джерелом світла служило велике багаття, що постійно підтримувалося. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією з версій, цей ефект досягався за допомогою величезних [[дзеркало|дзеркал]] з полірованої бронзи або [[скло|скла]]. За іншою — завдяки використанню прозорих шліфованих каменів-лінз.

Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних [[синій колір|синіх]] [[циферблат]]ах. Інші, повертаючись, вказували напрямок [[вітер|вітру]] або слідували руками за рухом [[Сонце|Сонця]] і [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Жінки-автомати стояли також біля великого [[Водяний годинник|Водяного годинника]] — клепсидрклепсидри. Вони били у дзвони. А в [[туман]] і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні [[скеля|скелі]].