Григорій XVI: відмінності між версіями

'''Григо́рій XVI''' ({{lang-la|Gregorius PP. XVI}}, '''Бартоломео Альберто Капеларі''', {{lang-it|Bartolomeo Alberto Cappellari}}), у чернецтві '''Мауро Капеларі''' {{lang-it|Mauro Cappellari}}, ([[18 вересня]] [[1765]], [[Беллуно]] — †[[1 червня]] [[1846]], [[Рим]]) — 254-й [[Папа римський]] з [[2 лютого]] [[1831]] по [[1 червня]] [[1846]]; у 1826-1831 1826—1831 рр. - — [[кардинал]] інквізитор Римської інквізиції.

2 лютого 1831 року, після 54-денного засідання, [[Конклав]] вибрав Каппелларі наступником померлого Пія VIII. Він був останнім вибраним папою, що проминув [[єпископ]]ську посаду, проте одразу став [[кардинал]]ом. Григорій XVI зіграв важливу роль у цей революційний час для стабілізації церкви. Революція дійшла і до [[Папська держава|Папської держави]], наступного дня після виборів Папи спалахнули заворушення у [[Болонья|Болоньї]], охопивши зрештою 4/5 від Папської держави. Заворушення однак були придушені за допомогою [[Австро-Угорська імперія|австрійських військ]]. Але ситуація у Ватикані була напруженою. У кінці березня 1831 року в Римі відбулась міжнародна конференція за участю Австрії, Франції, Англії, Пруссії, Росії. Приниження Святішого Престолу і самого Папи було сильним: не католики втрутилися, аби навчити Папу, що робити на чолі католицької церкви. Їхній меморандум вимагав різних реформ: секуляризацію адміністрації, зміни в судовій системі; обрання автономних муніципальних рад, консультування з ефективного центрального контролю над державним бюджетом. Для того, щоб уникнути втручання лібералів і зберегти свою незалежність Папа, відмовляючись від будь-якого іноземного втручання в його власній державі, заявив, що буде виконувати обіцяні реформи. Багатьом цим реформам завадив вступити в дію брак грошей у бюджеті.

У своїх політичних діях він відкидав «політичний натуралізм» і цим ставив та стверджував перевагу духовного авторитету церкви над політичним і суспільним порядком. Його послідовники під час [[Другий Ватиканський собор|Другого Ватиканського собору]] на цьому підґрунті змогли розвинути концепцію, яка на основі католицької традиції визначила стосунки церкви до сучасного світу. <br/>15 серпня 1832 року опублікував найвідомішу свою роботу&nbsp;— [[енцикліка|енцикліку]] {{не перекладено|«Ви задаєтесь питанням» (Mirari vos)||en|Mirari vos}}<ref>Також іноді її називають ''Mirari vos arbitramur''.</ref>, в якій засудив доктрини [[лібералізм]]у, [[натуралізм]]у та [[атеїзм]]у<ref>[http://rencesvals.blogspot.com/2008/08/mirari-vos-first-explicit-condemnation.html Mirari Vos, First Explicit Condemnation of Religious Liberty By N.D. Wansbutter, Esq. [http://rencesvals.blogspot.com/2008/08/mirari-vos-first-explicit-condemnation.html]</ref>. У праці «Найвище ({{lang-la|In supremo}})» (1839&nbsp;р.) осудив [[рабство]] та [[Работоргівля|торгівлю рабами]], як прояви, недостойні [[Християнство|християн]]. Його називали «останнім великим Папою-монахом»<ref>[http://catholicism.org/indifferentism-is-a-condemned-heresy-gregory-xvis-mirari-vos.html Indifferentism is a Condemned Heresy: Gregory XVI's Mirari Vos by Brother André Marie May 15, 2010 [http://catholicism.org/indifferentism-is-a-condemned-heresy-gregory-xvis-mirari-vos.html]</ref>.<br/> Помер 1 червня 1846 року від [[Бешиха|бешихи]] обличчя<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=wrz&datum=18460613&seite=2&zoom=33, Wiener Zeitung, 8. Juni 1846,{{ref-de}}]</ref>. Був похований в [[Собор Святого Петра|Соборі Святого Петра]] в Римі.

{{reflist|2}}

* Giacomo Martina: [http://www.treccani.it/enciclopedia/papa-gregorio-xvi_%28Dizionario-Biografico%29/ Gregorio XVI, papa.] У: Mario Caravale (Вид.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI), Т 59 (Graziano&nbsp;— Grossi Gondi), Istituto della Enciclopedia Italiana, Roma&nbsp;— 2002. {{ref-it}}

* Catholic Encyclopedia (1913) / Pope Gregory XVI [https://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Pope_Gregory_XVI]