Змова князів (1481): відмінності між версіями

'''Змова князів 1481''' — виступ нащадків київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]] проти короля польського і литовського [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]]. Учасниками змови були князі [[Михайло Олелькович]], [[Федір Бєльський]] та [[Іван Гольшанський]]. Вони мали на меті [[детронізація|детронізацію]] (а можливо, й [[убивство]]) Казимира IV та зведення на трон [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] Михайла Олельковича, який належав до старшої лінії Ольгердовичів і формально мав на престол більші права, ніж нащадки [[Ягайло|Ягайла]]. Задум передбачалося реалізувати під час королівського полювання, чи весілля князя Федора Бєльського, на яке був запрошений Казимир IV. За літописною версією, організатори змови хотіли приєднати землі [[ВКЛ]] по р. [[Березина]] (притока [[Дніпро|Дніпра]]) до [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]]. Однак планам змовників не судилося збутися: їх було викрито (можливо, за допомогою [[київський воєвода|київського воєводи]] [[Іван Ходкевич|Івана Ходкевича]]). Федір Бєльський утік до [[Москва|Москви]], а Михайло Олелькович та Іван Гольшанський [[30 серпня]] [[1481]] були страчені. Очевидно, змова князів мала політично-династичне підґрунтя або була запізнілою реакцією на ліквідацію удільного [[Київське князівство|Київського князівства]] ([[1471]]).

 

{{Ізольована стаття}}