Національний експоцентр України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
(опис редагування вилучено)
стиль, оформлення, вікіфікація, правопис, зовнішні посилання
Рядок 22:
Територія експоцентру безпосередньо межує з територіями [[Клінічна лікарня "Феофанія"|Клінічної лікарні «Феофанія»]], [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича]], [[Національний музей бджільництва України|Національним музеєм бджільництва України]].
 
Поруч розташовані [[Київський іподром]], [[Льодовий стадіон (Київ)|льодовий стадіон]]. Недалеко - — [[Головна астрономічна обсерваторія НАН України]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]], [[Національний музей народної архітектури та побуту України]], [[Садово-парковий комплекс НАН України]] «Феофанія», [[Всеукраїнський центр радіохірургії]].
 
 
== Інфраструктура ==
Рядок 29 ⟶ 28:
Комплекс Експоцентру включає 180 будинків і споруд, 20 з яких мають статус пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення України — це вхідні пропілеї, головний павільйон та павільйони № 2-10 навколо центральної площі, будівлі ресторанів «Весна» та «Літо», оранжерея, 2 кіоски, 4 фонтани та водонапірна башта.
 
Загальна площа території Національного комплексу «Експоцентру України» становить 286,3  га, з них: понад 48  га — забудовані землі, 171  га — садово- та лісопаркова зони, 3,5  га — ставки і озера. Закрита виставкова експозиційна площа — 18 тис. кв. м.², експозиційна відкрита площа — 21 тис. кв. м.², площа демонстраційних майданчиків, конкурних полів — 30 тис. кв. м².
 
За наявною площею, київський експоцентр посідає 5 місце у світі серед найбільших виставкових центрів планети після [https://ru.wikipedia.org/wiki/Выставка_достижений_народного_хозяйства{{не перекладено|Виставка досягнень народного господарства|Московського]|ru|Выставка достижений народного хозяйства}}, [[Гановер|Ганноверського]], [[Мілан]]ського та [[Франкфурт-на-Майні|Франкфуртського]]. За площею лісопаркової зони він є найзеленішим експоцентром у світі.
 
Територія Експоцентру України географічно розташована у заповідному [[Голосіївський ліс|Голосіївському лісі]] на південному заході [[Київ|Києва]] за адресою: [[проспект Академіка Глушкова]],  1.
 
Щорічно виставкові заходи Експоцентру відвідують близько 2 мільйонів осіб.
Рядок 44 ⟶ 43:
Наприкінці XVIII століття територія [[Феофанія|Феофанії]] вже належала Софіївському чоловічому монастирю.
 
Після указу імператриці Катерини  II з 1786 і до 1802 років ця місцевість перебувала у власності державної казнискарбниці, а відтак була власністю настоятеля [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого монастиря]] Феофана (Шиянова) — Київського вікарія і помічника митрополита. Саме Феофан — перший Київський вікарний єпископ зводить тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 року територію на пустинь, названу ім'ям її засновника — Феофана. Майже 28 років (1807—1835 рр.) резиденція стояла пустою. До 1920 року — це власність Лаври, пасічний хутір, який у 1934 році закрили і пустинь взагалі перестала існувати.
 
Лісові насадження даноїцієї місцевості були передані в підпорядкування [[Національний університет біоресурсів і природокористування України|Київського сілськогосподарського інституту]], що сприяло їх збереженню до 501950-х років ХХ століття.
 
На місці головного входу до Експоцентру декілька століть функціонувало невелике село- ([https://ru.wikipedia.org/wiki/Ям (значення)|ям]) [[Красний Трактир]], приблизно з 20-ти дворів, яке виконувало роль [https://ru.wikipedia.org/wiki/Почтовая_станция поштової станції] з кінськими [[Стайня|стайнями]] (з [[Кузня|кузнею]] для виготовлення та прибивання [[Підкова|підков]]), подорожнього готелю з [[Корчма|корчмою]] /російською мовою — [https://ru.wikipedia.org/wiki/Трактир Трактир]/, які обслуговували подорожуючих та [https://ru.wikipedia.org/wiki/Ямщиквізників ямщиків] /українською: фурман-візник/, що прямували в напрямку [[Київ|Києва]], або [[Васильків|Василькова]] стародавнім [[Білоцерківський шлях|Білоцерківським шляхом]]: [[Одеса]]- — [[Київ]]- — [[Москва]] — [[Санкт-Петербург]].
 
== Сучасна історія ==
Ідейним натхненником створення виставкового центру був Перший секретар ЦК [[Комуністична партія України|Компартії України]] [[Хрущов Микита Сергійович]]. Він особисто робив доповідь керівнику [[СРСР]] [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипу Сталіну]] відносно проекту, в якому домінуючим елементом повинен бувмав стати найвищий та найбільший в Україні та Європі пам'ятник керманичу Радянського Союзу.
[[Файл:Павільйон «Зернові та олійні культури» № 10,.JPG|міні|праворуч|237пкс|Тут планувався найвищий в Україні та Європі 50-метровий пам'ятник Йосипу Сталіну]]
 
У 1949 році було прийнято Постанову [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Ради Міністрів СРСР]] про спорудження в Києві Республіканської сільськогосподарської виставки. Була використанаВикористана велика територія [[Голосіївський ліс|Голосіївського лісу]] та приміського села [[Красний Трактир|Червоний шинок]] ({{lang-ru|Красный трактир}}). Будівництво розпочалося ув 1952 році таі тривало 6 років.
 
Центр було збудовано за проектом архітекторів [[Жежерін Борис Петрович|Б.Бориса Жежеріна]], В.Віталія Орєхова, І.  Мезенцева, [[Станіславський Анатолій Іванович|А.Анатолія Станіславського]], Д.  Баталова, інженера С.  Малкіна у вигляді комплексу павільйонів, споруд, відкритих майданчиків для показу експонатів, будівель культурно-побутового призначення та місць відпочинку.
 
Офіційне відкриття виставки відбулося 6 липня 1958 року. Червону стрічку особисто перерізав [[ЛідериХрущов СРСР|КерівникМикита СРСР]], Перший секретар ЦК [[КПРС]], Голова [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних РеспублікСергійович|РадиМикита міністрів СРСРХрущов]] Микита Хрущов.
 
Напередодні відкриття вона була перейменована Уу Виставку передових досягнень народного господарства УРСР. За час існування її назва неодноразово змінювалася. Після набуття Україною незалежності, отримала назву: Національний комплекс «Експоцентр України».
 
Після набуття Україною незалежності, отримала назву: Національний комплекс «Експоцентр України».
 
За час існування Виставки, її відвідали всесвітньо відомі постаті: [[Шарль де Голль|генерал Де Голль]], [[Йосип Броз Тіто]], [[Маргарет Тетчер]] та інші.
 
== Архітектурні особливості ==
Центральна площа експоцентру є єдиним архітектурно-палацовим комплексом в Україні та Європі, де представлено усі традиційні [[Архітектурний ордер|архітектурні ордери]] ([[Доричний ордер|доричний]], [[Іонічний ордер|іонічний]], [[Коринфський ордер|коринфський]], [[Тосканський ордер|тосканський]], [[Композитний ордер|композитний]]) та [[Архітектурний стиль|архітектурні стилі]]: ([https://ru.wikipedia.org/wiki/Вавилон вавілонський]вавилонський, [[Архітектура Стародавнього Єгипту|єгипетський]], [[Архітектура Стародавньої Греції|грецький]], [[Культура Стародавнього Риму|римський]]), а також [[Романський стиль|романський]], [[монументалізм]], [[ренесанс]], [[класицизм]], [[ампір]], [[бароко]], [[модернізм]], [[Неокласицизм (новий класицизм)|неокласицизм]], [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивізм]], [[еклектизм]] та інші. УсіВсі основні павільйони-палаци визнані пам'ятками архітектури національного значення ій офіційно внесені Урядом та Міністерством культури і мистецтв України вдо [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|реєстру нерухомих пам'яток України]]. Вони представляютьмають значнийвелике інтересзацікавлення для національнихвітчизняних та закордонних відвідувачів-туристів.
 
<center><gallery widths=200 heights=150>
FileФайл:Експоцентр - panoramio - Leonid Andronov (1).jpg|4 павільйон-палац побудований у древньо-грецькому стилі
FileФайл:Головний павільйон ВДНГ, Київ.jpg|1 павільйон-палац побудований у древньо-вавілонському стилі
FileФайл:Національний експоцентр України114.jpg|8 павільйон-палац побудований у древньо-римському стилі
FileФайл:Павільйон машино- та приладобудування № 7,.JPG|7 павільйон-палац побудований у древньо-єгипетському стилі
</gallery></center>
 
== Головний павільйон ==
[[Файл:Експоцентр.jpg|міні|праворуч|237пкс|Головний павільйон]]
Головний павільйон&nbsp;— є центральною домінантною архітектурною спорудою Експоцентру. Його архітектором булотворцем призначено відомого архітектора [[Жежерін Борис Петрович|Жежеріна Бориса ПетровичаЖежеріна]], який був автором-архітектором споруди Центрального Комітету Компартії України (наразі приміщення [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]]) та знаменитого [[«Конча-Заспа» (санаторій)|палацу-санаторію «Конча-Заспа»]].
 
Павільйон побудований у рідкісному для Європи архітектурному стилі&nbsp;— «урочистий [[Сталінський ампір|сталінський]] комуністично-радянський [[Монументалізм|монументалістський]] [[ампір]] зіз древньо-[[Вавилонія|вавілонськоювавилонською]] стилізацією». Він являє собою монументалістський палац, дугоподібний фасад якого складається з 18 великих [[Архітектурний ордер|іонічних]] [[Колона|колон]], увінчаних [[Викружка|викружним]] [[Портик|портиком]] та [[Антаблемент]]ом з гербом УРСР на просторому 11-ти метровому [[Портал|порталі]]. Задня частина палацу складається з 8 могутніх іонічних колон. Немов величезна корона, приміщення увінчує могутня [[ротонда]] з 24 іонічних колон (за кількістю областей України на той час), на кожній з яких розташована радянська символіка Української РСР. На ротонді розташовано металевий 25-ти метровий [[шпиль]], на оздоблення якого пішло декілька кілограмів [[Сусальне золото|сусального золота]].
 
Основні елементи величного палацу з [[Позолота|позолоченним]] [[Шпиль|шпилем]] нагадують подібний {{не перекладено|Главный павильон ВДНХ|на головному павільйоні ВДНГ у Москві|ru|Главный павильон ВДНХ}}, який був побудований у 1954 році.
 
ВУ свою чергу, ідея позолоченного шпилю була запозичена з ідентичних у {{не перекладено|Главное адмиралтейство|Головному адміралтействі|ru|Главное адмиралтейство}} та [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівської фортеці]] Санкт-Петербургу, споруджених у XVIII—XIX століттях, що повинно буломало наочно стверджувати могутність, вічність та спадкоємність [[Російська імперія|Російської імперії]], а також радянсько-комуністичної імперії&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]].
 
<center><gallery widthwidths=180200 heights=150>
Файл:"Главный павильон ВДНХ".JPG|Головний павільйон ВДНГ у Москві
Файл:Admiralty.jpg|Головне Адміралтейство у Санкт-Петербурзі
Файл:Peter and Paul Cathedral.jpg|Петропавлівський собор у Санкт-Петербурзі
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Главный павильон 03.jpg|Шпиль головного павільйону в Києві
</gallery></center>
 
Висота головного павільйону експоцентру, який нагадує [[Вавилонська вежа|Велику Вавилонську вежу]], сягає 75-ти метрів. Він вважається наймонументальнішою спорудою ротондного типу ув Києві, усій державі та Європі і є пам'яткою архітектури радянсько-комуністичного періоду в історії [[Україна|України]], яка представляє значний інтерес для іноземних туристів.
 
== Павільйони ==
У радянський час виставка поділялася на три основні розділи постійних експозицій:
* '''промисловість, будівництво, транспорт''' (14 павільйонів: №&nbsp;3 «Металургія» (арх. М.&nbsp;Гречина, Є.&nbsp;Міхневич), №&nbsp;5 «Електрифікація» (арх. І.&nbsp;Мєзенцев, М.&nbsp;Губов), №&nbsp;7 «Машинобудування та приладобудування» (арх. І.&nbsp;Мєзенцев, Н.&nbsp;Савченко, М.&nbsp;Губов, інж. І.&nbsp;Куц), №&nbsp;9 «Міжгалузеві виставки» (1974), №&nbsp;11 «Багатства моря» (1963; добудова 1977), №&nbsp;13 «Вугільна промисловість» (1967), №&nbsp;15 «Геологія» (1974), №&nbsp;17 «Будівництво» (1958; арх. Г.&nbsp;Кислий, М.&nbsp;Губов, інж. І.&nbsp;Куц), №&nbsp;19 «Товари народного споживання» (1974), №&nbsp;21 «Хімічна промисловість» (1958), №&nbsp;27 «Автотранспорт» (1958; доб.добудований 1977), №&nbsp;26 «Протипожежний захист» (1976), №&nbsp;31 «Авіація» (1969))
* '''сільське господарство''' (14 павільйонів: №&nbsp;2 «Тваринництво» (арх. М.&nbsp;Катернога, Я.&nbsp;Ковбаса, М.&nbsp;Гончар), №&nbsp;4 «Сільгоспнаука та землеробство» (арх. К.&nbsp;Джанашія), №&nbsp;6 «Технічні культури» (арх. Д.&nbsp;Бойченко, В.&nbsp;Сороколіт), №&nbsp;8 «Городництво, садівництво та виноробство» (арх. Д.&nbsp;Баталов, В.&nbsp;Гнєздилов), №&nbsp;10 «Зернові та олійні культури» (арх. В.&nbsp;Єлізаров, І.&nbsp;Ланько), №&nbsp;12 «Механізація та електрифікація сільського господарства» (1970, арх. Ю.&nbsp;Непомнящий, інж. В.&nbsp;Третяк), №&nbsp;14 «Конярство» (1958), №&nbsp;20 «Велика рогата худоба» та «Свинарство» (1958), №&nbsp;24 «Кролівництво» (1958), №&nbsp;26 «Вівчарство» (1958), №&nbsp;173 «Птахівництво» (1958), №&nbsp;28 «Квітництво та озеленення» (1958), №&nbsp;29 «Гідрометереологія та контроль навколишнього середовища» (1958), «Теплично-парниковий комбінат» (1958))
* '''наука і культура''' (5 павільйонів: №&nbsp;16 «Народні художні промисли» (до 1974&nbsp;— «Велика рогата худоба»), 1958), №&nbsp;18 «Наочна агітація» (до 1974&nbsp;— «Свинарство»), 1958) та «Профтехосвіта», №&nbsp;22 «Народна освіта» (до 1974&nbsp;— бібліотека-читальня), 1958), №&nbsp;23 «Наука» НАНУ (1958)).
Рядок 104 ⟶ 101:
В архітектурі павільйонів основної площі виставкового центру використано древні: вавілонський, римський, єгипетський та грецькі архітектурні стилі, з широким використанням комуністично-радянської символіки. Всі споруди визнано пам'ятками архітектури радянського періоду історії України.
 
Серед споруд та об'єктів, що не збереглися до нашого часу, були «Зелений театр» (згорів 1996 року), автопавільйон (1958, знесений у 1970-ті), майданчик атракціонів (демонтовано у 1990-х роках), фрагмент монорейкової дороги, фрагмент електрифікованої залізниці та фрагмент тунелю метро (все демонтоване 1972 року), пасіка та агрохімлабораторія. Також було ліквідовано 3 рибні ставки.
 
<center><gallery widths=200 heights=150>
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 3 'Металлургия' 02.jpg|Павільйон №3 «Металургія»
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 4 'Сельхознаука и земледелие' 02.jpg|Павільйон №&nbsp;4 «Сільгоспнаука та землеробство»
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 4 'Сельхознаука и земледелие' 01.jpg|Павільйон №&nbsp;4 «Сільгоспнаука та землеробство»
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 6 'Технические культуры' 01.jpg|Павільйон №&nbsp;6 «Технічні культури»
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 7 'Машиностроение'.jpg|Павільйон №&nbsp;7 «Машинобудування»
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 8 'Овощеводство и садоводство' 01.jpg|Павільйон №&nbsp;8 «Овочівництво і садівництво»
Файл:Expocentr1.jpeg|Павільйон Експоцентру «Зернові культури»
</gallery></center>
 
== Малі архітектурні форми ==
Одночасно зі спорудженням павільйонів було збудовано головний фонтан, а також фонтани на головній площі, фонтан «Сніп» біля ресторану «Літо» та фонтан біля зеленого театру. Також біля головної площі розташовані 2 кіоски (в минулому для продажу іграшок та сувенірів, а тепер-&nbsp;— насіння). Також біляБіля павільйону зернових та олійних культур споруджено 4 паркові скульптури робітників та робітниць. 3 паркові скульптури у лісопарковій частині зображають ведмедів.
 
<center><gallery widths=200 heights=150>
[[Файл:Кіоск ВДНГ.JPG|200px]]
[[Файл:Кіоск ВДНГ.JPG|
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Фонтан за павильоном 9.jpg|200px]]
[[Файл:Національний експоцентр України1.jpg|200px]]
</gallery></center>
 
== Невтілені проекти ==
1979 року було розроблено ряд проектів нових павільйонів: «Транспорт», «Меліорація та водне господарство», «Охорона природи та охорона здоров'я», «Рибне господарство», «Квітникарство та озеленення»., 1980 року було розроблено&nbsp;— проект Будинку урядових прийомів. З усіх проектів жоден не було втілено у життяреалізовано. Про ці плани нагадує недобудований павільйон «Транспорт».
 
== Сучасна виставкова діяльність ==
Рядок 132 ⟶ 131:
«Експоцентр» є членом Світової Асоціації Виставкової Індустрії ([[UFI]]), Виставкової федерації України ([[ВФУ]]), а також входить до складу [[Російський Союз виставок і ярмарків|Російського Союзу виставок і ярмарків]] ([[Росія]]).
 
Експоцентр України&nbsp;— організатор заходів загальнодержавного рівня, що підтримуються [[Уряд України|урядом України]], галузевими міністерствами і комітетами. ЗВід [[2000]] року Експоцентр України є організатором колективних експозицій українських підприємств у міжнародних виставках-ярмарках: «Пекінський тиждень високих технологій», «Пекін-Ессен-зварювання» (Китай); «Багатогалузевий ярмарок в Салоніках» ([[Греція]]), «В'єтнамський міжнародний промисловий ярмарок» ([[В'єтнам]]), [[Ганноверський ярмарок]] «Ганновер-Мессе», «Зелений тиждень-2006» ([[Берлін]], [[Німеччина]]).
 
Національний комплекс «Експоцентр України» був Генеральним розпорядником української експозиції у Всесвітній виставці «[[Експо-2005]]» ([[Японія]]). У [[2007]] році організовує участь українських підприємств на міжнародних виставках у Білорусі, Ірані та Російській Федерації. Експоцентр проводив національні виставки іноземних держав на власній території, зокрема: Єгипту, Ірану, Італії, Кореї, Росії.
Рядок 139 ⟶ 138:
Понад 200 гектарів території Експоцентру займає простора зелена зона з парковими та лісовими насадженнями, фруктовими садами та трав'яними полями, озерами, дитячими та спортивними майданчиками. Разом з Голосіївським лісом, Експоцентр є однією з найбільших рекреаційних зон столиці України.
 
<center><gallery widths=200 heights=150>
FileФайл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 28 'Цветоводство и озеленение' 02.jpg|Знаменита оранжерея з тропічним садом
FileФайл:Украина, Киев - ВДНХ - Водонапорная башня 02.jpg|Стара водонапірна башта є пам'ятником архітектури
FileФайл:Експоцентр - panoramio - Leonid Andronov (2).jpg|Одна з найкрасивіших алей центру
FileФайл:Експоцентр, квіти - panoramio.jpg|Експоцентр завжди прикрашений квітами
</gallery></center>
 
== Конярство ==
Рядок 150 ⟶ 149:
 
== Новітня концепція розвитку ==
Наразі експоцентр очолила нова команда керівників, на чолі з [[ЛедоколБахматов БахматовМаксим Ісанович|Бахматовим Максимом ІсановичемБахматовим]], які планують перетворити його в сучасний [[Інновації|інноваційно]]-культурний центр /дивись нижче&nbsp;— Джерела/.
 
[[Київська міська рада]] та громадські організації пропонують створити тут першочергово наступні важливі об'єкти: Музей історії [[Тоталітаризм|тоталітаризму]] в Україні; Музей тоталітарного живопису; Музей історії аграрного тоталітаризму; Музей історії тоталітарної архітектури; Парк тоталітарної скульптури; Виставку-музей державних подарунків України (офіційних подарунків Україні від інших держав світу); Центр антитоталітарного мистецтва; Концертний зал; Музей Євромайдану; Музей сучасних захисників України; Виставку-центр альтернативної енергетики; ІТ-біржу; Велику оглядову вежу; Сучасний спортивний комплекс; Сучасний басейн; Сучасний відкритий гідропарк на основі артезіанський джерел; Сучасний великий виставковий павільйон; Південно-західний вхід з боку станції [[Іподром (станція метро)|метро «Іподром»]]; Великий сучасний літній відкритий кінотеатр; Сучасні великі концертно-фестивальні майданчики та іншу відпочинково-виставкову інфраструктуру /Дивіться нижче&nbsp;— Джерела та Посилання/.
 
== «Зимова країна» та Зимовий «Діснейленд» 2015—2016 року ==
Завдяки суттєвим фінансовим інвестиціям телеканалу [[СТБ]], у грудні 2015 року на період усіх зимових місяців, вперше в Україні було створено унікальний найбільший ву державі та Європі зимовий розважальний комплекс «Зимова країна» (паралельна назва&nbsp;— Зимовий [[Діснейленд|«Діснейленд»]]), з найбільшою ув державі ковзанкою понад 4000 кв/&nbsp;м², катальними зимовими гірками, кімнатами матері ій дитини, центральним офісом українського [[Дід Мороз|Діда Мороза]], прокатних пунктів зимового спортивного спорядження, мотузковим парком, прогулянковими маршрутами на конях, оленях, парком крижаних скульптур, харчовими комплексами, зимовими ярмарками та іншими важливими культурно-розважальними об'єктами. Головні приміщення експоцентру прикращені надзвичайно красивими [[Світлодіод|світлодіодними]] сітками-гірляндами. Усі важливі об'єкти розважального комплексу обладнані пандусами для інвалідних візків. Настільки масштабний проект зимового розважального комплексу зреалізовано вперше в історії України, наразі він визнаний найбільшим в Європі і наймасшатбнішимнаймасштабнішим за кількістю різноманітних локацій. Його виключністьособливістю виявляєтьсяє і вй томуте, що на території експоцентру розташована найбільша ву Європі колекція блакитних та гірських багатолітніх високих ялинок, яка нараховує сотні вишуканих дерев. Багато з них прикрашені новорічними яскравими гірляндами.
 
Однією з важливих подій стало унікальне, перше в Україні [http://orion-show.ru/services/3d-lazernoe-shou 3-D лазерне шоу] «Вартові мрій» за участю десятків переможців-учасників національного телешоу [[Танцюють всі!|«Танцюють усі!»]], постановником якого став відомий український хореограф [[Томільченко Костянтин Іванович|Костянтин Томільченко]]. Його практична реалізація в Києві стала можливою лише в 7-9 павільйоні експоцентру, оскільки неймовірні лазерні ефекти шоу можливі лише ув приміщенні, де всі стіни ій дах оббиті спеціальною чорною тканиною. Шоу можуть відвідати діти, які пересуваються на інвалідних візках, завдяки обладнаним спеціальним пандусам.
 
Також до весни на експоцентр перебазувалося знамените телешоу [[Караоке на майдані]] під орудою відомого телеведучого [[Кондратюк Ігор Васильович|Ігоря Кондратюка]].
 
Передбачається, що його організація в наступні роки стане традиційною /Дивись нижче&nbsp;— Посилання/.
 
== Літня "«Країна розваг"» ==
З 1 травня 2016 року на НЕУ втілюється літньо-осінній проект "«Країна розваг"». На першому етапі він включатиме в себе: парк гойдалок, мотузковий парк, музей піщаних скульптур, концертний зал, концертну відкриту сцену, відкритий кінотеатр, відкритий басейн, кінну школу верхової їзди, фруктовий сад бажань, хаби та квести актуального спрямування, дитячі та дорослі відпочінковівідпочинкові зони різноманітногорізного напрямку /Дивись нижче&nbsp;— Посилання/.
 
== Скандал щодо зміни форми власності ==
Наприкінці лютого 2016 року Київрада ініціювала розгляд питання, щодо передачі території НЕУ в комунальну власність міста. Сама постановка цього питання є юридично «нікчемною», оскільки понад 70&nbsp;% території експоцентру відносяться до [[Голосіївський національний природний парк|Голосіївського національного природного парку]]. Згідно зЗа чинним в Україні законодавством, національні природні парки можуть знаходитися виключно у державній власності. Перебування національних природних об'єктів у комунальній власності міста повністю виключено. Керівництво експоцентру вбачає ув цих антизаконних спробах намагання певних представників Київради використати частину території комплексу під незаконне будівництво. Тривале перебування у комунальній власності міста таких відомих об'єктів, як: Льодовий стадіон, [[Київський іподром]], [[Лиса гора (Київ)]], [[Гідропарк (Київ)]], [[Труханів острів]], [[Парк Дружби народів (Київ)]], парк «Пуща-Водиця», та багато інших парків та скверів Києва, показало повну безпорадність органів міської влади у наведенні там елементарного порядку. Нинішні аргументи представників Київради щодо зміни форми власності НЕУ сприймаються громадськістю столиці як одіозні та вкрай сумнівні, з огляду на негативний багатолітній досвід керування іншими природними об'єктами столиці, які наразі перебувають у комунальній власності міста (фінансуються з державного бюджету) і є вкрай занедбаними. НЕУ звільнений від сплати податків за землю, оскільки більша частина його території є заповідно-природним об'єктом, які звільнені від означених платежів. Ця територія підтримується за рахунок власних зароблених коштів НЕУ, хоча нею безкоштовно користуються тисячі киян та гостей столиці. У вигляді [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] від проведення платних міроприємств, НЕУ щомісячно перераховує у державний бюджет загалом більше коштів, ніж усі понад 130 [[Парки Києва|парків]], ботанічних садів, дендропарків і музеїв міста Києва разом узяті. НЕУ є єдиним природно-заповідним об'єктом в Києві та усій державі, який не використовує жодних коштів державного бюджету, а також єдиним, який суттєво наповнює держбюджет за рахунок ПДВ.<ref>Ненейтральний текст!</Дивись нижче&nbsp;— Посилання/ref>
 
<center><gallery widthwidths=199200 heights=150>
Файл:Фонтан між павільйоном № 4 та № 8,.JPG|Тут багато зелених насаджень
Файл:Національний експоцентр України 01.JPG|НЕУ сприймається як ботсад
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Павильон 10 'Зерновые культуры' 06.jpg|Чудова рекреаційна зона
Файл:Украина, Киев - ВДНХ - Главный павильон 06.jpg|Природа тішить око гостей
</gallery></center>
 
== Аргументація доцільності державного підпорядкування ==
На експоцентрі регулярно проводяться виставково-експозиційні міжнародні заходи, до яких залучаються відповідальні керівники та працівники понад 130 [[Список дипломатичних місій в Україні|міжнародних іноземних представництв в Україні]]. ЗгідноЗа чинногочинним законодавствазаконодавством, обслуговування усіх міжнародних представництв покладено на [[Державне управління справами]] в особі [[Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв|Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв]], яка має для цього необхідні повноваження, належні вагомі організаційні можливості, компетентний штат фахівців та перекладачів. Ця сфера дипломатичної діяльності є настільки важливою, що Генеральна дирекція є єдиною з державних установ України, яка поряд з [[Міністерство закордонних справ України|Міністерством закордонних справ України]] офіційно наділена високим повноважним статусом [[Дипломатичне представництво|дипломатичної установи]], а її керівник наділений високим [[Дипломатичний ранг|дипломатичним рангом-статусом]] [[Посланник (дипломатія)|Надзвичайного і Повноважного посланника]], який надає йому можливість для вирішення усіх найвідповідальніших питань в діяльності іноземних представництв з повноважними керівниками дипломатичних місій-представництв усіх іноземних країн та міжнародних організацій. Саме цими вагомими обставинами зумовлена безумовна необхідність підпорядкування НЕУ Державному управлінню справами. Наразі Київрада та інші місцеві органи неспроможні на належне проведення міжнародних виставково-експозиційних заходів, через повну відсутність в їхній структурі необхідних фахових дипломатичних підрозділів а також через відсутність відповідних законодавчих повноважень у цій дипломатичній сфері, які наразі в Україні має лише Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами. З огляду на це, постановка питання про можливість перепідпорядкування НЕУ органам Київради повністю суперечить чинному законодавству України і є юридично неприйнятною та шкідливою для усієї держави та її міжнародного престижу.<ref>Ненейтральний текст!</дивись нижче – Посилання/.ref>
 
== У художній фільмографії ==
* У 2008 році на території експоцентру відбувалися масштабні з’йомкизйомки художнього фільму [http://www.kinofilms.ua/ukr/movie/34296_L_affaire_Farewell/ "«Прощальна справа"»] французького кінорежисера [https://fr.wikipedia.org/wiki/Christian_Carion{{не перекладено|Крістіан Каріон|Крістіана Каріона]|fr|Christian Carion}}, за участю українського кіноактора [[Горбунов Олексій Сергійович|Олексія Горбунова]] про полковника [[КДБ]], який співпрацював з іноземною розвідкою. Територія та приміщення експоцентру вагомо представлені у цій [https://my-hit.org/film/10647/ стрічці].
* У 2012 році на території експоцентру знімався фільм режисера Олександра Войтовського [[Джунглі (фільм, 2012)|"«Джунглі"»]] за участю акторів [[Віра Брежнєва|Віри Брежнєвої]] , [[Свєтлаков Сергій Юрійович|Cергія Свєтлакова]] та [[Єфремов Михайло Олегович|Михайла Єфремова]]. Перші хвилини фільму [http://gidonline.club/2012/12/dzhungli/ "Джунглі"] починаються саме з головної площі експоцентру. Для масових сцен у фільмі були задіяні сотні киян.
* У 2015 році в приміщеннях та на території експоцентру знімався популярний 24-серійний комедійний серіал "«[[Слуга народу]]"». ЗгідноЗа сюжетусюжетом кіносеріалу, територія та приміщення експоцентру були обрані новим Президентом України (роль якого зіграв відомий актор [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]) для розташування адміністрації глави держави. В масових сценах серіалу знімалися десятки киян.
 
== Станція метрополітену ==
Поруч з Експоцентром розташована сучасна [[Виставковий центр (станція метро)|станція «Виставковий центр»]] [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]], обладнана ліфтами для інвалідних візків, що дає змогу для відвідання Національного експоцентру людей з обмеженими можливостями.
 
<center><gallery widths=200 heights=150>
[[Файл:Metro Vystavkovyi Tsentr.JPG|213px]]
|[[Файл:Vystav-tsentr-vyhid-prMetro Vystavkovyi Tsentr.JPG|213px]]
|[[Файл:Vystav-tsentr-logovyhid-pr.JPG|213px]]
Файл:Vystav-tsentr-logo.JPG|
</gallery></center>
 
== Дивись також ==
Рядок 210 ⟶ 211:
 
== Посилання ==
{{External media||align=right
* [http://www.uefexpo.ru/?id=57468 Крупнейшие выставочные центры в мире]
* [https://www.youtube.com/watch?v||video1={{YouTube|vQ70CKadDLM |Відеоматеріал YouTub про Експоцентр]|logo=1}}
* [https://www.youtube.com/watch?v||video2={{YouTube|2dNNwoBG9Qg |Перетворення ВДНГ|logo=1}} (Телеканал&nbsp;—// Соціальна країна)].
* [https://www.youtube.com/watch?v||video3={{YouTube|FJJLZmPgs0g |Прем'єра 3-D шоу «Вартові мрій»|logo=1}} // Вікна-новини&nbsp;— СТБ/].
}}
* [http://www.uefexpo.ru/?id=57468 Крупнейшие выставочные центры в мире] {{ref-ru}}
* [http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/spadok-imperii-natsionalnyi-ekspotsentr-ukrainy Спадок імперії. Національний експоцентр /фототека/]
* [http://dreamkyiv.com/bolshye-plany-kak-vdnh-budet-stanovytsya-ynnovatsyonno-kulturnym-tsentrom/ Большие планы ВДНХ] {{ref-ru}}
* [http://kiev24.ua/news/na-vdnh-mozhet-poyavitsya-muzey-totalitarizma-1381 На ВДНХ появится музей истории тоталитаризма] {{ref-ru}}
* [http://kyiv.comments.ua/news/2015/07/07/163015.html На ВДНГ відкрили музей]
* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-stolyci-zyavytsya-park-radyanskogo-periodu У столиці з'явиться парк «Радянського періоду»]
* [http://kiev.segodnya.ua/kwheretogo/progulki-po-vdnh-odnorukaya-venera-komsomolka-masha-i-timoshenko-sobirayushchaya-frukty-656730.html Прогулки по ВДНХ (фотоэкскурсия)] /Сегодня/] Сегодня.{{ref-ru}}
* [http://biz.liga.net/all/nedvizhimost/intervyu/3167762-vdnkh-cherez-50-let-vo-chto-prevrashchayut-ekspotsentr-ukrainy.htm Во что превращают Экспоцентр Украины] /большой материал/ Лига-бизнес/].{{ref-ru}}
* [http://kiev.pravda.com.ua/news/56ec3e80a13c0/ На ВДНГ відкриють кінотеатр під відкритим небом] // Українська правда/.
 
=== Посилання на Зимовий «Діснейленд» ===
* [http://www.stb.ua/2015/11/12/267097/ Из павильйона ВДНХ создадут современный концерт-холл] {{ref-ru}}
* [http://kp.ua/kiev/518865-v-kyeve-poiavytsia-zymnyi-dysneilend На ВДНХ появится зимний «Диснейленд»] // Комсомольская правда/]. {{ref-ru}}
* [http://www.ufest.in.ua/ua/fest/3d-shou-vartovi-mriy 3-D шоу «Вартові мрій» на ВДНГ]
* [http://www.expocenter.com.ua/ua/vystavky_2015/3761/3765/ Зимова країна на Експоцентрі України]
* [http://kiev.pravda.com.ua/news/565498848007b/ ВДНГ перетворюється у зимову казку] // Українська правда"/].
* [http://rozvagy.stb.ua/zimnyaya-strana/ Зимова країна на ВДНГ] /СТБ/] СТБ.
 
=== Посилання на "«Країну розваг"» ===
* [https://www.facebook.com/krainarozvag/?fref=ts Сторінка "«Країни розваг"» у ФейсбукФейсбуцік]
* [http://kyiv.dityvmisti.ua/natsionalnij-komlpeks-ekspotsentr-ukrayini-vdng/krayina-rozvag-na-vdng "«Країна розваг"» на ВДНГ]
* [http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=24278 "«Країна розваг"» на ВДНГ]
 
=== Посилання на скандал, щодо зміни власності ===
* [http://vechirniykiev.com.ua/news/vdnh-mozhut-peredaty-u-komunalnu-vlasnist-kyyeva ВДНГ можуть передати у комунальну власність Києва] // Вечірній Київ/.
* [http://ua.112.ua/kyiv/kerivnyky-kyivskoi-vdnh-zaiavyly-pro-sprobu-vidibraty-kompleks-u-komunalnu-vlasnist-293888.html Про спробу передати ВДНГ у комунальну власність] // 112 ТВ-канал/.
* [http://www.hromadske.tv/culture/mi-stvoryuyemo-ukrayinskii-central-park-----bakhma/ Про майбутнє ВДНГ] |// Громадське ТВ/.
 
== Відеоматеріали ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=2dNNwoBG9Qg Перетворення ВДНГ (Телеканал&nbsp;— Соціальна країна)]
* [https://www.youtube.com/watch?v=FJJLZmPgs0g Прем'єра 3-D шоу «Вартові мрій» /Вікна-новини&nbsp;— СТБ/]
 
{{Україна в темах}}