Франки: відмінності між версіями

За правління імператора [[Валентиніан II|Валентіана II]] головним військовиком з 389 року був франком [[Арбоґаст]]. Останній у 392 році здійснив успішний похід проти франків за Рейном, спустошивши їх землі. Згодом Арбоґаст повалив імператора, поставивши узурпатора Євгенія. Після цього було укладено союз з франками, які повинні були захищати кордони імперії на Рейні.

 

 

 

З кінцем [[4 століття|4-го]] і початком [[5 століття|5-го ст.]] велика частина франків прибула на лівий берег нижнього Рейну: заселила територію на південь від [[Ла-Манш]]у до річки [[Сомма (річка)|Сомми]], у кінці [[5 століття|5-го століття]] на чолі із вождем [[Хлодвіґ]]ом (сином Хільдеріка (I) вдерлися на територію [[Галлія|Галлії]] і, розбивши римського намісника (фактично незалежного володаря) Сіагрія під [[Суасон]]ом у [[486]], підкорили місцевих романізованих [[галли|галлів]], а пізніше розбили війська [[алемани|алеманів]] неподалік від [[Кельн]]у.

Засноване Хлодвіґом королівство стало ядром майбутньої [[Франція|Франції]], а самі франки, асимілювавшись в Північній Галлії з романізованими галлами, започаткували французьку націю.

 

 

Безпосередні нащадки франків залишаються в наш час в Німеччині — в північній [[Баварія|Баварії]] і частинах [[Баден-Вюртемберг]]у та [[Тюрингія|Тюрингії]]; німецькі області [[Верхня Франконія]] (Ober-Franken), [[Нижня Франконія]] (Nieder-Franken), в Північно-Західній Бельгії — фламандці, в Нідерландах — голландці, в Люксембурзі.