Агафангел (Саввін): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Уточнення
Рядок 93:
 
== Життєпис ==
Народився [[2 вересня]] [[1938]] в селі [[Бурдино]] [[Тербунський район|Тербунського району]] [[Липецька область|Липецької області]] (тепернині [[Росія]]) в багатодітній селянській родині.

З [[1942]] по [[1947]] разом з сім'єю був евакуйований у місто [[Ояш]] в [[Новосибірська область|Новосибірській області]].

У [[1956]] закінчив середню школу в рідному селі.
 
У [[1958]]–[[1960]] навчався у [[Київські духовні академія і семінарія|Київській духовній семінарії]], у [[1960]]–[[1962]] — в [[Одеська духовна семінарія|Одеській духовній семінарії]]. У [[1962]] році вступив до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив у [[1966]] році зі ступенем [[кандидат богослов'я|кандидата богослов'я]] за наукову роботу «Ідея спокути у давніх язичницьких народів і в старозавітній релігії».
Рядок 111 ⟶ 115:
У [[1990]] Вінницьким обласним відділенням Радянського фонду культури висунутий кандидатом в народні депутати України. Брав участь у виборах у Староміському виборчому окрузі [[Вінниця|Вінниці]], де обраний серед шести претендентів у другому турі, набравши 57,18&nbsp;% голосів. [[15 травня]] [[1990]] став [[Народні депутати України 1-го скликання|народним депутатом України 1-го скликання]]. В парламенті був членом Комісії з питань відродження та соціального розвитку села<ref>[http://www.rada.gov.ua/zakon/new/DEPUTAT1/25.htm Саввін Олексій Михайлович.] Верховна Рада України</ref>.
 
Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] [[УкраїнськаУПЦ православна церква (Московський патріархат)|Української православної церквиМП]] від [[7 серпня]] [[1991]] року призначений митрополитом Івано-Франківським і Коломийським, керівником [[Івано-Франківська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Івано-Франківської єпархії УПЦ МП]]. Митрополит Агафангел відмовився їхати в [[Івано-Франківськ]], тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом [[7 вересня]] [[1991]] року.
 
Після Архієрейського собору РПЦ, який відмовився надавати [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|Українській православнійУПЦ церквіМП]] автокефалію, допоки її очолює митрополит [[Філарет (Денисенко)]], [[30 квітня]] [[1992]] року, у [[Житомир]]і, митрополит Агафангел очолив Зібрання представників духовенства, монастирів, братств і вірян, яке висловило недовіру митрополиту Київському [[Філарет (Денисенко)|Філарету]], назвало його клятвопорушувачем і оголосило про необхідність скликання [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Архієрейського собору УПЦ МП]], який би прийняв відставку Філарета і вибрав нового предстоятеля<ref name="хроніка" /><ref>[http://www.pravoslavye.org.ua/index.php?r_type=article&action=fullinfo&id=15980 Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Гурій. Початок церковної свободи]</ref>.
 
Невдовзі після цього повернувся на посаду керівника [[Вінницька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Вінницької єпархії]], митрополита Вінницького і Брацлавського, попри те, що відповідного рішення [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду УПЦ]] не було.
 
Після остаточного розколу [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УкраїнськоїУПЦ православної церквиМП]] і обрання [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]] митрополитом Київським, рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду УПЦ (МП)]] від [[20 червня]] [[1992]] року Агафангел призначений митрополитом Одеським та Ізмаїльським, керівником [[Одеська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Одеської єпархії УПЦ МП]], частина вірних якої була невдоволена проукраїнською політикою попереднього архієпископа [[Лазар (Швець)|Лазара]]. Тоді ж Саввіна призначили постійним членом Синоду.
 
У [[1993]]-[[1998]] митрополит був ректором [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]]. З [[27 серпня]] [[1995]] по [[8 травня]] [[2008]] був головою Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ МП.
 
== Політична діяльність та інтриги ==