Відмінності між версіями «Митці дикої природи»

стиль, оформлення
(стиль, оформлення)
 
=== Філософія ===
Різні художні школи та стилі художників дикої природи створили свої, унікальні філософії дикої природи. Одні увібрали в себе філософію [[даосизм]]у, [[буддизм]]у, язичництва, інші спиралися на погляди таких еко[[філософ]]ів, [[культуролог]]ів, [[письменник]]ів і природоохоронців як [[Джон Раскін | Дж. Раскін]], [[Генрі Девід Торо | Г. Торо]], [[Джон М'юр | Дж. Мюїр]], Р. Емерсон<ref name="3abc"/><ref name="6abc"/><ref name="7abc"/><ref name="8abc"/><ref name="9abc"/><ref name="10abc"/><ref name="12abc"/>. У цілому для філософії художніх шкіл дикої природи характерно обожнювання дикої природи, схиляння перед її красою і первозданністю. Дика природа, на думку багатьох художників дикої природи, уособлювала собою все кращенайкраще, що створив [[Бог]] і звеличувала її творця в очах людини. Дика природа прирівнювалася до [[храм]]у і тому будь-яке її руйнування трактувалося як [[гріх]]<ref name="3abc"/><ref name="6abc"/><ref name="7abc"/><ref name="8abc"/><ref name="9abc"/><ref name="10abc"/><ref name="12abc"/>.
 
=== Техніки ===
 
[[Файл:Sergiy Vasylkivskiy- Peizazh.jpg|thumb| 192 px| [[Васильківський Сергій Іванович]] "Український пейзаж"]]
У своїх полотнах майстер встиг зобразити інші швидков'янучі риси дикої природи України: «Залишки вікового лісу» (1901), «Дніпровські плавні» (1896), «Сурські пороги на Дніпрі» (1890), «Степова річка», «Ранок на Дінці», " Коробів хутір ", " Святі гори ", " Богатир-камінь ", «Дюни». Багато чого з того, що він написав, вже не існує. Гірко це усвідомлювати, як і те, що Васильківського можна назвати художником зниклої дикої природи. На жаль, під час Другої світової війни понад тисяча картин майстра згоріла в Харківському музеї.
 
Неприручений Дніпро зобразив у своїй картині «Дніпровські пороги» (1885) інший український художник&nbsp;— [[Святославський Сергій Іванович | С.&nbsp;І.&nbsp;Святославський]]. У 1920-1930-х роках в тому ж Харкові працював ще один український художник дикої природи&nbsp;— анімаліст Всеволод Григорович Аверін, брат українського піонера охорони природи харківського [[профессорпрофесор]]а&nbsp;— [[зоолог]]а [[Аверін Віктор Григорович | В.&nbsp;Г.&nbsp;Аверіна]].
 
Серед сучасних українських художників дикої природи особливе місце займають закарпатські майстри, які писали свої улюблені зелені [[Карпати]]. Без сумніву, першість у цьому належало одному з основоположників закарпатської художньої школи [[Бокшай Йосип Йосипович | Йосипу Йосиповичу Бокшаю]] (1891–1975) і [[Грабовський Емеліан Романович | Емеліану Романовичу Грабовському]] (1892–1955). Обидва навчалися в [[Будапешт]]ській Академії мистецтв, потім працювали в [[Ужгород]]і. Пензлю Й.&nbsp;Й.&nbsp;Бокшая належать такі картини дикої природи як «Синєвир» (1952), «Озеро в горах» (1946), «Радванський ліс», «На полонині Рівна», «Верховина» (1950), «Карпатські ліси» (1951), "Струмок у горах " (1952), « Ворочевські скелі» (1952), " Пієтрос ", "Високі Татри" "(1959), "Великий верх ".
 
Е.&nbsp;Р.&nbsp;Грабовський, практично забутий нині український художник дикої природи, залишив шедеври&nbsp;— «Гірський пейзаж» (1914), «Високі Татри» (1916), «Долина п'яти озер», «Смерековий ліс у дощ», «Ялинки», «Озеро Вєлка», «Полонина» (1943), «Долина Ужа» (1950), «Гори в Ясинях», «Річка Латориця», «Зимові сутінки». Художник був також і чудовим [[анімаліст]]ом, що підтверджують його малюнки: «[[Тигр]]и» (1914), «[[Верблюд]]», «[[Білий ведмідь]]», «[[Леопард]]», «[[Лев]]и».
* [[Школа річки Гудзон]]
 
== Посилання ==
== Ресурси Інтернету ==
* Романтизм і дика природа [http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Nash/03.php]
* Джим Кіллен&nbsp;— художник дикої природи і захисник природних ресурсів [http://www.livemaster.ru/topic/74100-jim-killen-dzhim-killen-hudozhnik-dikoj-prirody-i-zaschitnik-prirodnyh-resursov]
Анонімний користувач