Евагрій Понтійський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, уточнення, правопис
уточнення
Рядок 34:
Походив з християнської родини. Народився у м. {{не перекладено|Ібора|Ібора|en|Ibora}} (провінція [[Понт|Геленопонт]]).
 
Освіту здобув у Неокесарії (сучасне м.[[Ніксар]], [[Туреччина]]). Де слухав [[Лекція|лекції]] відомого богослова [[Василій Великий|Василія Великого]]. У 380 році перебрався до [[Константинополь|Константинополя]], де слухав лекції [[Григорій Богослов|Григорія Богослова]]. Де Евагрій прийняв чин [[диякон]]а. Тоді ж уславився своїми здібностями [[риторика|красномовця]]. У 381 році стає [[архідиякон]]ом. Того ж року був присутнім на [[Другий вселенський собор|Другому Вселенському соборі]].
 
У 382 році залишив Константинополь, перебрався до [[Палестина|Палестини]]. Деякий час мешкав поблизу [[Єрусалим]]у. У 383 році став [[монах|ченцем]]. У 385 році перебрався до [[монастир]]я у [[Нижній Єгипет|Нижньому Єгипті]]. Останні роки провів у монастирі, що розташовувався у Келлії (сучасна місцина {{не перекладено|Ваді Натрун|Ваді-Натрун|ru|Вади-Натрун}}).
Рядок 41:
В доробку Евагрія близько 30 творів. Там присутні [[полеміка|полемічні]] праці, схолії. Його численні твори мали вплив [[Ориген]]а. На жаль, вони здебільшого зникли або збереглися під іншими назвами. Найбільш відомі твори Евагрія, що збереглися в [[латинська мова|латинських]], сирійських і арамейських перекладах, присвячені питанням чернечого життя. Твори Евагрія справили величезний вплив на подальшу [[аскет]]ичну літературу, особливо на літературу [[Східна Православна Церква|Східної Церкви]].
 
Розробив вчення про вісім помислів, що лягли в основу вчення про [[сім смертних гріхів]]. Евагрій розвивав деякі неортодоксальні ідеї Орігена, за що на [[П'ятий вселенськийВселенський соборСобор|П'ятому Вселенському Соборі]] (553 рік) був засуджений як [[єретик]].
 
== Джерела ==