Схима: відмінності між версіями

'''Велика схима''' ({{lang-el|Μεγαλόσχημος}} — «Великий образ») — цілковите відчужіння від миру заради абсолютного з'єднання з Богом. Велика схима впроваджена четвертим правилом [[IV Вселенський собор|IV Вселенського собору]], згідно з яким всі ченці-самітники для уникання зловживань повинні були переселитися з пустинь до монастирів, де утворили особливий ступінь (чин, образ), названий великим (на відміну від малого образу - — так званих "кіновіатів", гуртожиткових ченців). Великосхимникам ставився за обов'язок [[затвор]], який замінив давнє анахоретство (самітництво). У VI ст. [[Іоанн Постник]] згадує вже про ченців великосхимника й малосхимника. На початок IX  ст. поділ подвижників на новоначальних (рясофорів), малосхимників і великосхимників узвичаївся у практиці східного чернецтва. У Руській церкві такий поділ упровадив преподобний [[Феодосій Печерський]]. Згодом затвор перестав бути обов'язковою обітницею для великосхимників і деякі з них знову стали практикувати самітництво.

Чернець, що прийняв велику схиму, зоветься схимомонахом, або схимником. Постриження ченця у велику схиму здійснюється більш урочисто й довше, ніж у малу. Він складає особливі обітниці, ще суворіші, при цьому йому знов змінюють ім'я. У монастирях схимники живуть окремо від іншої братії і звільненні від всіх послушаньпослухів, окрім служіння літургії і духівництва (обов'язків духівника). Єпископи[[Єпископ]]и-схимники складають з себе управління [[єпархія|єпархією]].

Облачення великосхимника повторює одяг ченця малої схими: [[хітон]] ([[волосяниця]]), [[підрясник]], [[ряса]], пояс, мантія, [[чотки]], сандалії[[сандалі]]. Тільки замість клобука голова покривається куколем -''[[Кукіль (головний убір)|куколем]]'' — гострокінцевим каптуром, а поверх мантії надягають [[аналав]] — довгий плат з хрестом, який спускається спереду й ззаду. Параман великосхимника, який прикріплюють на хітон, відрізнюється від параманда малосхимника розмірами й більшим числом вишитих хрестів (до 40).