Мир фантастики: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 33:
== Історія ==
В 1997 році видавництво «ТехноМир» («<nowiki/>[[Игромедиа]]<nowiki/>») починало свою активну діяльність, видаючи журнал про відеоігри «<nowiki/>[[Игромания]]<nowiki/>». За два роки це видання перетворилося на флагман всієї російської ігрової друкованої журналістики. У 2004, в видавництві запустили ще один ігровий журнал — «<nowiki/>[[Лучшие компьютерные игры]]<nowiki/>», який також здобув популярність<ref>{{Cite web|url=http://corp.igromania.ru|title=ООО «Игромедиа»|website=corp.igromania.ru|accessdate=2016-06-05}}</ref>. Бізнес потребував розширення, але новий журнал про медицину «Личный доктор» отримав тільки один випуск. За ідеєю Миколи Пегасова і Дениса Давидова в 2003 році було засновано, з великим побоюваннями щодо успіху, «Мир фантастики». Назва для журналу мала бути ємною і в той же час впізнаваною. З-поміж варіантів розглядалися: «Перехрестя світів», «Матриця», «Фабрика світів», «Галактика», «Дракон», «Зоряна гавань», «Сатана», «Вік пригод», «Планета фантастики». Микола Пегасів наполягав на варіанті «Портал». Варіант «Світ фантастики» спочатку
Перший номер вийшов на 80-и сторінках із зазначенням на обкладинці «„Игромания“ представляє». У перших номерах були закладені ключові традиції журналу: основні розділи, оформлення і гумористичні комікси й ілюстрації Олександра Ремізова, рубрика «Очікування» в січневому номері, «Підсумки» в лютневому і фірмовий плакат — подарунок читачам на Новий рік. Перший логотип журналу був створений Романом Гринихою і вирізнявся кутастим шрифтом. У 8-му номері, разом зі зміною дизайну, було створено і новий логотип від дизайнера Андрія Казанджія. Відтоді він лишається незмінним. Перший дизайн поєднував в собі яскраві кольори, три колонки тексту і «казкові» фони й колонтитули.
Редакцію склали Микола Пегасов (засновник і головний редактор), Петро Тюленєв (редактор диска, згодом розділу «Книжковий ряд»), Олександр Трифонов (ігровий редактор), Михайло Попов (автор науково-популярних і гумористичних статей), Борис Невський (оглядач гумористичної фантастики).
Рядок 41:
У квітні 2004 році було впроваджено другий дизайн журналу, основною відмінністю якого від першого стали більш строгі колонтитули. Він отримав критику читачів як надто суворий і невідповідний тематиці. У грудні 2004 дебютував третій дизайн «МирФ», що став «класичним». В ньому переважали яскраві кольори, округлі форми, блискучі градієнти. Верхній рядок сторінки повідомляв про поточну і сусідні рубрики. Сторінки містили «казкові» фони, які зображали горілий пергамент, пожовклі сторінки. Цей дизайн ліг в основу дизану сайту, на якому викладалися матеріали паперової версії із затримкою у 2-3 місяці<ref name=":0">{{Cite web|url=http://old.mirf.ru/Articles/art4815.htm|title=Ретроспектива «МФ», часть первая - Сергей Серебрянский, Светлана Карачарова - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ|website=old.mirf.ru|accessdate=2016-06-05}}</ref>.
На початку 2000-х журнали мали моду на додаткові матеріали. Подібно до «Игромании» та «ЛКИ» «МирФ» комплектувався [[Компакт-диск|CD-диском]], який містив додаткові статті, шпалери для робочого столу ПК, ілюстрації, трейлери фільмів та відеоігор. № 19 за березень 2005 року на прохання читачів отримав DVD-додаток з фільмом «[[Дюна (фільм)|Дюна]]» і надалі традицією стало додатково надавати якийсь фантастичний фільм. Проте частина тиражу комплектувалася CD і надалі, до 2007 року. З часом наповнення диска розширювалося кіноляпами фантастичних фільмів, музикою.
У № 25 було введено рубрику «Сума технології» про новинки науки і техніки. Вона існувала 40 номерів, проте не схвалювалася читачами. Основна маса критики була спрямована на огляди мобільних телефонів, телевізорів чи іграшок. У № 45 (травень 2007) вперше з'явилися титульні листи редакторів з фотографіями і вступним словом, які проіснували до березня 2009.
Рядок 52:
'''Книжный ряд''' ({{lang-uk|Книжковий ряд}}) — розділ, де публікуються рецензії на нові фантастичні книги, випущені в Росії, комікси і манґу. Також містить статті про класиків фантастики, її жанри, інтерв'ю з письменниками-фантастами, майстер-класи від відомих письменників (зокрема Генрі Лайона Олді), «круглі столи» та полеміку («Трибуна», «На злобу дня»). Цей розділ задумувався як ключовий в усьому журналі. На початках тут публікувалися анотації новинок і рецензії. Поступово вводилися нові рубрики: «Сучасники» (№ 12), рекомендації «Що почитати?» (№ 14), «Серіал» (№ 23). До кінця 2005 року «Книжковий ряд» отримав сучасну структуру: новини, контакт, рецензії, статті.
'''Видеодром''' ({{lang-uk|Відеодром}}) — містить рецензії на фантастичні фільми і серіали, анонси. Статті «
'''Игровой клуб''' ({{lang-uk|Ігровий клуб}}) — тут розміщуються рецензії на фантастичні відеоігри, настільні та живі рольові ігри, колекційні фігурки.
Рядок 58:
'''Музыкальный центр''' ({{lang-uk|Музичний центр}}) — відділився від розділу «Книжковий ряд» з «Диска номера» в 2009 році, де оглядалися аудіокниги. Тут публікуються рецензії на музичні альбоми, пов'язані з фантастикою: рок-опери, саундтреки. У цьому розділі також виходять статті про музикантів, жанри і субкультури, пов'язаних з фантастикою.
'''Врата миров''' {{lang-uk|(Брами світів}}) — розділ, присвячений викладу інформації про фантастичні вигадані всесвіти, їх істот («Бестіарій») і персонажів («Портрет героя», «Слон проти кита»). Публікуються хіт-паради найяскравіших героїв і лиходіїв («Дошка пошани», «Дошка ганьби»), порівняння фантастичних образів з реальними прототипами («Реальність фантастики»), фанатські теорії про знамениті твори. Тут же публікуються статті про художників-фантастів, галереї
'''Машина времени''' ({{lang-uk|Машина часу}}) — науково-популярний розділ, який публікує статті з футурології, новинок науки і техніки, які раніше вважалися фантастикою чи вплинули на її розвиток («Назад в майбутнє»), про історію («Вперед у минуле», «Еволюція»), зброю і військову справу, роздуми про можливі шляхи розвитку історії («Арсенал»), («Якби …»), наукові теорії та концепції («Теорії»).
|