Якуб Людвік Собеський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otherpersons|Собеський}}
[[Файл:Gascar_Jakub_Ludwik_Sobieski.jpg|міні|праворуч|170пкс|]]
'''Якуб Людвік Собеський''' (*[[2 жовтня]] [[1667]], [[Париж]] — [[19 грудня]] [[1737]], [[Жовква]]) — син короля [[Ян III Собеський|Яна ІІІ Собеського]], державний, політичний і військовий діяч Речі [[Річ|Посполитої]]. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Собеські|Собеських]] гербу [[Яніна (герб)|Яніна]].
 
== Біографія ==
== Коротка біографія ==
[[Файл:Silesian_Jakub_Ludwik_Sobieski.jpg|міні|праворуч|170пкс|]]
Народився під час перебування матері в Парижі. Хресний — король Франції Людовік XIV. Друге ім'я, яке вживав рідко, було вибране матір'ю на його честь. 1668 мати привезла його до Польщі, 1670 на 1,5 роки забрала до Франції.
Рядок 15:
1695-го найняв [[бандит]]ів, які мали вбити писаря коронного скарбу Вовчиньського через його відмову позичити гроші. Це спричинило голосний скандал в Речі Посполитій. Під час одного з сімейних конфліктів сказав, що «не завагається повалити РП».
 
В день смерті батька не хотів пускати до Варшавського замку матері та молодших братів, які привезли тіло батька з Вілянова. Тоді намагався отримати значну частину спадку для проведення виборчої кампанії. В липні у Варшаві, потім в Жовкві тимчасово домовились про поділ спадку; його частка виявилась меншою, ніж очікував.
 
У вересні 1726 після смерті брата Константія переїхав до Жовкви, звідки кілька разів виїжджав до Олави. З 1735-го постійно проживав у Жовкві, вивчав кабалістику, мав релігійні «практики».
Рядок 28:
* Сприяв діяльності домініканців Жовкви, допомагав відновлювати їх [[Храм святого священномученика Йосафата (Жовква)|костел]], монастир після руйнацій. 1736 року дозволив використовувати як дзвіницю [[Архітектурні пам'ятки Жовкви|Львівську браму]].
 
[[Дідич]], зокрема, [[Зборів|Зборова]],<ref>''Tomasz Kunzek''. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą).— Rzeszów Libra PL, 2013.— 140 s.— S. 118. {{ref-pl}}</ref> [[Броди|Бродів]], які 1704 року продав майбутньому коронному гетьману [[Юзеф Потоцький|Юзефу Потоцькому]], [[Золочів (місто)|Золочева]], .<ref name="З6">Василь Слободян. ''Християнські храми Золочева'' / Золочів // «Галицька брама».— №&nbsp;1—2 (145–146145—146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.— С. 26</ref> [[Поморяни]] за наполяганням матері під час поділу спадку батька в квітні 1698 відступив брату Александру. Від матері отримав: Яворівське староство (1698 після її виїзду за кордон, її «доживоття»; король по її смерті 1716 забрав), після її смерті&nbsp;— [[Тернопіль]] (продав Юзефу Потоцькому), [[Олесько]] (1719-го продав [[Станіслав Матеуш Жевуський|Станіславу Матеушу Жевуському]]). Після смерті братів [[Александер Собєський|Александра]] (1714;), Константія (1726) отримав [[Поморяни]]. 1728-го остаточно врегулював майнову справу з вдовою брата [[Собєський Константій Владислав|Константія]] (власника, зокрема, [[Підгірці]]в, «Жовківського» та «Крехівського ключів», Вілянува, палацу у Варшаві<ref>Jarosław Poraziński. Sobieski Konstanty Władysław (1680–17261680—1726) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Warszawa&nbsp;— Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000.— Tom XXXIХ/4, zeszyt 163.&nbsp;— S. 500–501500—501. {{ref-pl}}</ref>&nbsp;— Марією Юзефою з Весслів, отримав, зокрема, Жовкву.
 
В [[Олава|Олаві]] зберігав родинний архів. Після 1741 його забрала Прусія, в 1820-х перевезли до Берліна. Під час ІІ-ї світової майже весь зник, частину (зокрема, родинна, політична кореспонденція, акти майнові) знайшлись в Державному Іст. Архіві Білорусі (Мінськ).
Рядок 34:
== Cімя ==
Дружина&nbsp;— Ядвіґа Ельзабет, донька Філіпа Вільгельма, сестра цісаревої Еленонори. Шлюб&nbsp;— 25 березня 1691, Варшава. Молодята, зокрема, отримали право проживати на замку в Олаві. Мали 6 дітей:
* Марія Леопольдина (1693–16931693—1693),
* Ян (1699–17001699—1700),
* Марія Маґдалена (1704–17041704—1704),
* Марія Казімєжа,
* [[Марія Кароліна Собєська|Марія Кароліна]] (26.11.1697, Олава -&nbsp;— 8.5.1740, Жовква) -&nbsp;— кохання [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки»]], який став головним її спадкоємцем
* Марія Клементина.
 
Рядок 45:
 
== Джерела ==
* Jarosław Poraziński. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667–17371667—1737) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Warszawa&nbsp;— Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000.— Tom XXXIХ/4, zeszyt 163.&nbsp;— S. 490—96. {{ref-pl}}
* Золочів // «Галицька брама».— №&nbsp;1—2 (145–146145—146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.— С. 23-28.
* {{SgKP|XIV|628|Złoczów}}.— S. 628–633628—633. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
Рядок 58:
 
[[Категорія:Собеські|Якуб Людвік]]
[[Категорія:Яворівські старости]]
[[Категорія:Уродженці Парижа]]
[[Категорія:Персоналії:Броди]]
[[Категорія:Персоналії:Зборів]]
[[Категорія:Персоналії:Золочів (Львівська область)]]
[[Категорія:Персоналії:Поморяни]]
[[Категорія:Персоналії:Тернопіль]]
[[Категорія:Персоналії:Варшава]]
[[Категорія:Персоналії:Олава]]