Суріпиця звичайна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
TeoBot (обговорення | внесок)
м вп:здр за допомогою AWB
Рядок 6:
| divisio = [[Streptophyta]]
| superclassis = [[Покритонасінні]] (Magnoliophyta)
| classis = [[Еудікоти]] (Eudicots)
| subclassis = [[Розиди]] (Rosids)
| ordo = [[Капустоцвіті]] (Brassicales)
Рядок 40:
[[{{ns:file}}:Barbarea vulgaris.jpg|thumb|Насіння суріпиці звичайної]]
[[{{ns:file}}:Barbarea vulgaris ENBLA05.jpg|thumb|right|Квітки суріпиці звичайної]]
[[{{ns:file}}:Barbarea vulgaris ENBLA04.jpg|thumb|right|Суцвіття ]]
[[{{ns:file}}:Barbarea vulgaris ENBLA03.jpg|thumb|right|Стеблові листки ]]
Кореневищна [[рослина]] висотою 30—80 см. [[Стебло]] високе, голе або злегка пухнасте.
Прикореневе і нижнє стеблове [[листя]] на [[Черешок|черешках]] з двома-чотирма довгастими бічними частками і великою, біля основи серцеподібної, тупо-виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Верхні стеблові листки сидячі, цільні, від ланцетних до зворотно-яйцевидних, по краю зубчасті.
[[Суцвіття]] — кисть, на початку цвітіння не розділена на вітки. Квітки чотирьохчленні з подвійною [[Оцвітина|оцвітиною]], двостатеві, золотисто-жовті. [[Пелюстка|Пелюстки]] довжиною 5—7 мм, удвічі довше чашолистків. У квітці п'ять [[Тичинка|тичинок]].
Пилкові зерна кулястої або еліпсоїдальної форми. Довжина полярної осі 18,7—22,4 мкм, екваторіальний діаметр 18,7—20,4 мкм. У контурі з полюса округло-трилопатеві, з [[Екватор|екватораекватор]]а — округлі або еліптичні. Борозни шириною 5-7 мкм, довгі, з нерівними краями і притупленими кінцями; [[мембрана]] борозен зерниста. Ширина [[мезокольпіум|мезокольпіума]]а 11,9—14 мкм, [[діаметр]] [[апокольпіум|апокольпіума]]а 3—4 мкм. У центрі мезокольпіума екзіна має товщину 1,2—1,8 мкм, близько борозен вона витончена за рахунок стерженькового шару. Стержні тонкі, на мезокольпіумах, висотою 0,8—1 мкм, з дрібними, округлими головками, діаметром 0,2—0,3 мкм. Відстань між стерженька 0,7—1,2 мкм. Підстильний шар тонкий. [[Пилок]] яскраво-жовтого кольору.
 
[[Плід]] — [[стручок]], довгасто-лінійний, округло-чотиригранний, з коротким булавовидний носиком, двостулковий, двугнездной, багатонасінних. Стулки стручка солом'яно-жовті, тверді, голі, з ясною середньої і малопомітними бічними жилками; поверхня їх слабобугорчатая. Плодоніжки короткі, зігнуто-відхилені, косо вгору спрямовані. Стручки розкриваються подовжньо знизу вгору двома щілинами з утворенням стулок, що відокремлює від серединної поздовжньої перегородки.
Рядок 52:
 
== Екологія і життєвий цикл ==
 
 
Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, плодоносить у червні — липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають, новий квітучий і плодоносить, стебло розвивається з кореневої шийки кожну весну.
Рядок 62 ⟶ 61:
Відношення до вологи і ґрунтової родючості: [[мезофіт]], [[мезотроф]]. Може виростати в умовах півтіні.
 
[[Бур'ян]] переважно [[Ліс|лісовоїліс]]ової зони, на півдні зустрічається рідше, в місцях надлишково зволожених. Як [[рудеральна рослина]] росте на сирих [[Лука (рослинність)|луках]], уздовж [[Річка|річок]], на лісових [[Галявина|галявинахгалявина]]х, в [[Чагарник|чагарникахчагарник]]ах, на вирубках, біля [[Дорога|доріг]], по [[Канава|канавахканава]]х, на покладах і сміттєвих місцях.
 
== Хімічний склад ==
Рядок 74 ⟶ 73:
=== У сільському господарстві ===
 
Суріпиця звичайна засмічує посіви [[Багаторічні трави|багаторічних трав]] і [[Озимі культури|озимих зернових]], [[Город|городигород]]и, [[Сад|садисад]]и, рідше посіви [[Ярі культури|ярих зернових]] і [[Просапні культури|просапних культур]]. Особливо рясно розростається на погано оброблюваних парових [[Поле|полях]] на [[Глина|глиняних]] [[Ґрунт|ґрунтахґрунт]]ах. Захисні заходи: низьке підкрашування бур'яну в період масового цвітіння в посівах багаторічних трав, восени — дрібна оранка, передпосівні боронування та культивація. На ранніх фазах росту суріпиця звичайна чутлива до більшості гербіцидів. У посівах багаторічних трав ефективний 2М-4ХМ.
 
Через те, що в насінні рослини містяться отруйні речовини, вона може бути небезпечною для [[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]], [[Кінь|коней]] і домашньої птиці.
 
Суріпиця звичайна — медоносна рослина. [[Цвітіння|Цвіте]] навесні і раннім літом близько місяця, даючи [[Бджоли|бджолам]] багато [[Нектар|нектарунектар]]у і [[Пилок|пилку]]. Медопродуктивність суцільних масивів досягає 40—50 кг/га. [[Мед]] зеленувато-жовтий, має приємний, але слабкий [[аромат]]. Мед суріпиці звичайної (як і інших капустяних) відрізняється підвищеним вмістом [[Глюкоза|глюкози]], що викликає його швидку [[Кристалізація|кристалізацію]]. Це робить його непридатним для зимівлі бджіл.
 
=== У медицині ===
Рядок 87 ⟶ 86:
Суріпиця звичайна застосовується як [[лікарська рослина]]. З лікувальними цілями збирають надземні частини рослини. Її листя багаті [[Аскорбінова кислота|аскорбіновою кислотою]], а [[насіння]] — тіоглікозідами. Суріпиця звичайна заживляє рани і має [[Сечогінні засоби|сечогінні властивості]], збуджує [[апетит]]. Застосовується як [[Цинга|протицинговий]] засіб.
 
В якості лікарської сировини використовуються стебла, листя і суцвіття, які заготовлюються під час цвітіння. Сушать їх у [[Тінь|тіні]], на [[Горище|горищах]], [[Веранда|верандахверанда]]х, у добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у паперових мішках або дерев'яних коробках. Термін зберігання — 1 рік.
 
=== У кулінарії ===
 
З зелених частин суріпиці звичайної готують [[суп]], пюре, [[гарнір|гарніри]]и . Застосовують в [[Кулінарія|кулінарії]] переважно молоде листя і суцвіття, що не розпустилось. Її листя за [[Смак|смакомсмак]]ом трохи нагадують [[гірчиця|гірчицю]]. Використовувати суріпицю звичайну в їжу потрібно з обережністю, не забуваючи, що вона містить речовини, які у великих кількостях можуть викликати отруєння.
 
Як харчова рослина суріпиця звичайна особливо популярна в [[США]] і [[Канада|Канаді]].
Рядок 118 ⟶ 117:
== Література ==
* [http://collectedpapers.com.ua/hfs/biogeography/herbaceous_plants/suripicya-zvichajna-barbarea-ulgaris-r-br Суріпиця звичайна. BARBAREA ULGARIS R. BR.]
 
[[Категорія:Рослини, описані 1812]]
[[Категорія:Капустяні]]