Карл V Габсбург: відмінності між версіями

'''Карл V Га́бсбург''' ({{lang-es|Carlos I (V)}}, {{lang-la|Carolus V}}, {{lang-nl|Karel V}}, {{lang-de|Karl V.}}, {{lang-fr|Charles V}}; *[[24 лютого]] [[1500]] - †[[21 веренсявересня]] [[1558]])&nbsp;— король Німеччини ([[римський король]]) з [[28 червня]] [[1519]] по [[1520]] роки, [[Список імператорів Священної Римської імперії|імператор]] [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] з [[1520]] року (коронований [[24 лютого]] [[1530]] року в [[Болонья|Болоньї]] папою римським [[Климент VII|Климентом VII]]), [[король Іспанії]] ([[Кастилія|Кастилії]] й [[Арагон]]у) з [[23 січня]] [[1516]] року (під ім'ям '''Карла I'''). Найвизначніший державний діяч [[Європа|Європи]] першої половини [[XVI]] століття, що зробив найбільший внесок в історію серед правителів того часу.<ref>Колер А. Карл V. // Кайзеры. Сост. Шиндлинг А., Циглер В.&nbsp;— Ростов-на-Дону, 1997. ISBN 5-222-00022-2 {{ref-ru}} </ref><ref>Прокопьев А.&nbsp;Ю.&nbsp;Германия в эпоху религиозного раскола: 1555–1648.&nbsp;— СПб., 2002. ISBN 5-93762-014-3 {{ref-ru}} </ref>. Карл V&nbsp;— остання людина, яку було офіційно короновано Папою Римським імператором, він же&nbsp;— остання людина, яка відсвяткувала в [[Рим]]і [[тріумф]].

Він сам іменував себе складно: «Обраний імператор християнського світу і римський, прісно Август, а також католицький король Німеччини, Іспанії й усіх королівств, що належать до наших Кастильської та Арагонської корон, а також Балеарських островів, Канарських островів, Західної і Східної Індій, Антиподів Нового Світу, суші в Морі-Океані, Проток Антарктичного Полюсу й багатьох інших островів як крайнього Сходу, так і Заходу, та інше; ерцгерцог Австрії, герцог Бургундії, Брабанту, Лімбургу, Люксембургу, Гельдерну та інше; граф Фландрії, Артуа й Бургундії, пфальцграф Геннегау, Голландії, Зеландії, Намюру, Руссильйону, Серданьї, Зютфену, маркграф Ористанії й Готцианії, государ Каталонії й багатьох інших королівств у Європі, а також в Азії й Африці господар та інше»<ref>[[Зиґмунд Герберштайн|Сигизмунд Герберштейн.]] Московия.&nbsp;— М.: АСТ: Астрель, 2008.&nbsp;— С. 29—30. ISBN 978-5-17-053306-0 {{ref-ru}} </ref>.

[[Constitutio Criminalis Carolina]]&nbsp;— один з найповніших кодексів карного законодавства [[XVI століття]] століття. Був ухвалений [[1532]] року. Являє собою процесуальний кодекс, 77 з 219 його статей присвячені матеріальному карному праву. За своїм змістом Кароліна займає середину між [[Римське право|римським]] і [[Німецьке право|німецьким правом]]. Кодекс відрізнявся особливою жорсткістю заходів покарання. Діяв до кінця [[XVIII століття]] століття.

В образі захисника християнства (за що Карла прозвали «Божим прапороносцем») він воював з Туреччиною. Наприкінці [[1529]] року турки взяли в облогу Відень, вже маючи за собою підкорену Угорщину. Проте зима змусила їх відступити. У [[1532 році]] році також ні з чим турки пішли з-під фортеці Кесег в західній Угорщині. Використовуючи перерву у війні, Карл [[[1535]] року відправляє флот до берегів Тунісу. Флот Карла взяв місто й звільнив тисячі повернених у рабство християн. Тут було зведено фортецю й залишено іспанський гарнізон. Однак ця перемога була знецінена результатом битви під Превезом (Епір) у [[1538]] році, коли християнам протистояв знову відбудований султаном [[Сулейман I Пишний|Сулейманом I Пишним]] турецький флот. Тепер турки знову контролювали рух суден Середземним морем (до битви під Лепанто у [[1571]] році).

[[1541]] року Карл намагався за допомогою флоту взяти Алжир, але кораблі розкидало морем несподіваною бурею. Користуючись турецько-перським конфліктом, у [[1545]] році з Османською імперією підписано перемир'я, а потім і мир ([[1547]]) терміном на п'ять років. Габсбургам довелось навіть виплачувати Сулейману данину, бо він постійно загрожував володінням Карла в Іспанії та Італії, а також в Австрії.