Токелау: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KunYKA (обговорення | внесок)
м →‎Історія: орфографія
Рядок 83:
Токелау був заселений [[полінезійці|полінезійцями]], що мігрували з сусідніх островів [[Океанія|Океанії]]. У [[1889]] році острови Токелау опинилися під протекторатом [[Велика Британія|Британії]], у [[1916]] році британською колонією стали також [[острови Гілберта]] і [[острови Елліс|Елліс]]. У [[1925]] році Британія передала острови під управлінням Нової Зеландії. У [[1926]] — [[1948]] роках території входили до складу [[Західне Самоа|Західного Самоа]], також залежної території Нової Зеландії. Згідно з Актом 1948 року Токелау залишились у підпорядкуванні Новій Зеландії.
 
На острови ТакелауТокелау претендувати також [[США]], які ще в 1925 році анексували острів [[Суейнс]], що також входить до [[Токелау (архіпелаг)|архіпелагу Токелау]]. У [[1979]] році був підписаний Договір між Новою Зеландією і США (цей договір Нова Зеландія ратифікувала в 1981 році, і Сполучені Штати в 1983), в рамках якого Сполучені Штати визнають належність від Нової Зеландії трьох островів, що входять до складу нинішньої території Токелау, а Нова Зеландія визнає анексію американцями острова [[Суейнс]]. Втім цей документ не визнають місцеві влади Токелау, як вважають Суейнс частиною Токелау, і знаходиться у веденні Сполучених Штатів незаконно (у пропонованій конституції 2006 усі чотири атоли включені в територію).
 
З 2002 влада Токелау сумісно з [[Комітет ООН з деколонізації|комітетом ООН з деколонізації]] і владою [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] розробляли план по створенню незалежної держави на основі договору про співпрацю з [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]]. Парламент Токелау проголосував за незалежність, тоді як парламент [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] і [[ООН]] відклали ухвалення рішення з цього питання до проведення [[референдум]]у серед населення островів.
 
[[15 лютого]] [[2006]] року відбувся референдум про надання широкої [[автономія|автономії]] островуостровам (аналогічної тій, що мають новозеландські [[Острови Кука]] та [[Ніуе]]). Із 581 дійсних голосів, 349 були за зміну статусу, і 232 проти, 3 голоси були визнані недійсними. Натомість для зміни статусу необхідно було набрати не менше 66% голосів (тобто 384 голоси) і, таким чином, Токелау зберегло колишній статус [[несамокерована територія|несамокерованій території]] під зовнішнім управлінням.
 
Повторний референдум, проведений 20-24 жовтня 2007 року, незважаючи на більш високу явку (697 голосів було подано дійсних голосів та 5 недійсними) також не набрав необхідної більшості голосів, за ширшу автономію висловилося лише 446 виборців (64,4%).