Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено і додано правильне написання назв пісень Р. Паулса латись. мовою,додано прізвища виконавців пісень,додано рубрику "Література"
'''Ра́ймонд Па́улс''' ({{lang-lv|Ojārs Raimonds Pauls}}) ([[12 січня]] [[1936]], [[Рига]]) — [[Латвія|латиський]] [[композитор]], піаніст. Також політичний діяч.
 
Почесний доктор Латвійської академіїАкадемії наук, кавалер королівського орденаордену Полярної Зірки I ступеня (нагорода Данського королівства). Автор музики багатьох естрадних хітів, мелодій до фільмів, переважно російських. Ініціатор міжнароднихі організатор Міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» й «[[Нова хвиля (конкурс)|Нова хвиля]]».
 
== Біографія ==
 
Народився 12 січня 1936 року в [[Рига|Ризі]] в родині склодува. Його батько, Вольдемар Паулс, працював на Ільгюціемській скляній фабриці. [[1946]] року Раймонд Паулс вступив до спеціалізованої музичної школи ім. ДарзеняЕ. Дарзіня. [[1953]] року він став студентом виконавськогофортепіанного відділення Латвійської державної консерваторії;. йогоЙого наставником по класу фортепіанафортепіано був професорпроф. Герман Браун. Паралельно з навчанням, Паулс працював піаністом в естрадних оркестрах профспілкових клубів.
 
ПісляОтримавши закінченнядиплом курсупіаніста консерваторії [[1958|(1958)]], Раймонд Паулс працювавпочав працювати у Ризькому естрадному оркестрі (РЕО), виступав з концертами в Грузії, Вірменії, в Україні. В 1962–1965 роках він навчавсязнову композиціїнавчається в Латвійській державній консерваторії, тепер вже - по класу композиції, де його наставником був Якласик латиської музики проф. Яніс Іванов,. аВід 1964 року посіввін постстав художньогохудожнім керівникакерівником Ризького естрадного оркестру Державної філармонії Латвії. Саме тоді Паулс написав перші, популярні згодом пісні — «Ми зустрілися в березні», «Зимовий вечір», тоді ж почалася його робота в кінематографі («Ти потрібний»). Згодом композитор створив музику для цілої низки вистав, кіно- і телефільмів («Слуги диявола», «Стріли Робін Гуда», «Смерть під вітрилом», «Театр», «Подвійний капкан», «Як стати зіркою» тощо).
 
В 1973-78 роках він був художнім керівником вокально - інструментального ансамблю «Модо» (в якому сприяв розвитку таланту молодих зірок латиської естради: Нори Бумбієре (латиською: Nora Bumbiere) та Віктора Лапченка (латиською: Viktors Lapčenoks)), а 1982 року став головним редактором музичних передач Латвійського радіо.
 
Широку популярність композиторові принесла [[1975]] року пісня Par pēdējo lapu (рос. "О последнем листе") (на слова Я. Петерса), яка в російському перекладі стала називатись «Листья желтые» ("Листя жовте"). Впродовж п'яти наступних років Р. Паулс створив ще декілька шлягерів — Nenes zvaigznes istabā (рос. "Не приноси звёзды в комнату") (на слова І. Зієдоніса) рос. текст А. Вознесенського, «Подберу музыку» ("Підберу музику")), Muļķe sirds (рос. "Глупое сердце") (на слова Л. Брієдіса) рос текст А. Вознесенського, «Танец на барабане» ("Танок на барабані") та багато інших, які зробили його пісні "хітами" тогочасних радянських радіо- та теле- концертів, сприяли його всерадянській популярності. Водночас слід відмітити, що на цих піснях підростало ціле покоління нових висококласних естрадних виконавців - адже у Паулса завжди спрацьовувало особливе "відчуття" на молоді таланти. Серед таких виконавців були як представники Латвії (Лайма Вайкуле, Айя Кукуле, Віктор Лапченок, Нора Бумбієре, Ояр Гринбергс, Маргарита Вілцане, Мірдза Зівере), так і співаки інших республік бувшого СРСР (Софія Ротару, Яак Йоала, Роза Римбаєва, Микола Гнатюк, Анне Вєскі та ін.)
Популярність композиторові принесла в [[1975]] році пісня «Листья желтые», протягом п'яти наступного років створив ще кілька шлягерів — «Підберу музику», «Танець на барабані». [[1979]] року створив мюзикли «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й [[Алла Пугачова|Алли Пугачової]]: всьому СРСР були відомі пісні «''Маэстро''», ''«Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня»''. Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — [[Валерій Леонтьєв|Валерієм Леонтьєвим]] (''«Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»''), [[Лайма Вайкуле|Лаймою Вайкуле]] (''«Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»''), і його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність отримала пісня ''«Дедушка с бабушкой»'' у виконанні створеного Паулсом дитячого ансамблю «Дзегузите». Наприкінці 1980-х років Раймонд Паулс виступив ініціатором пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі.
 
Популярність композиторові принесла в [[19751979]] роціроку пісняРаймонд «Листья желтые», протягом п'яти наступного років створив ще кілька шлягерів — «Підберу музику», «Танець на барабані». [[1979]] рокуПаулс створив мюзикли: «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й [[Алла Пугачова|Алли Пугачової]]: всьому СРСР були відомі пісні «''Маэстро''», ''«Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня»''. Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — [[Валерій Леонтьєв|Валерієм Леонтьєвим]] (''«Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»''), [[Лайма Вайкуле|Лаймою Вайкуле]] (''«Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»''), і його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність отримала пісня Nepalaid garām (рос. "Не пропустите") (на слова В. Артавс) рос текст І.Рєзніка "Золотая свадьба" (''«ДедушкаБабушка рядышком с бабушкойдедушкой») ("Золоте весілля")'' у виконанні створеного Паулсом дитячого хорового ансамблю «Дзегузите» (латиськ. Dzeguzīte ("Зозулька"). Наприкінці 1980-х років Раймонд Паулс виступив ініціатором пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі.
[[1988]] року композитор став головою Державного комітету Латвії з питань культури, а після того як Латвія відновила державну самостійність, він посів пост міністра культури країни.
 
[[1988]] року композитор став Головою Державного комітету Латвії з питань культури, а після того як Латвія відновила державну самостійність, він посів пост Міністра культури країни. Після подання у відставку [[1993]] року Раймонд Паулс був радником президентаПрезидента Латвії з питань культури.
 
Цікавим є факт опосередкованого зв'язку Р. Паулса із Україною: він створив сім'ю із лінгвістом (перекладачкою) з Одеси Світланою (Ланою) Єпіфановою, яка стала його вірною подругою на все життя (золоте весілля відбулось 2013 року). У одному з давніх інтерв'ю українським журналістам, на запрошення:"Приїздіть до нас, на Україну!", він з гумором відповів: "Дякую! Я вже одного разу приїхав!" - "І що? " - "Женився!", - відповів композитор.
 
== Творчий доробок ==
* [http://www.biograph.comstar.ru/bank/pauls.htm Раймонд Паулс, біографія]{{ref-ru}}
* [http://muslib.ru/band5469_biography.html Раймонд Паулс, біографія]{{ref-ru}}
 
== Література ==
* Jānis Peters «Kalējs kala debesīs» (1981)
* . Я. Петерс Кузнец поёт на небе
 
{{DEFAULTSORT:Паулс Раймонд}}
7

редагувань