Етнографічний вісник: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BoSeStan (обговорення | внесок)
→‎Сталінський погром: може все ж таки радянські
BoSeStan (обговорення | внесок)
Рядок 11:
З 1930 комуністична влада почала наступ на академічну українську науку та її періодичні видання. Під удар брутальної критики потрапив і «Етнографічний вісник», особливо після показового процесу СВУ, сфабрикованого НКВД СССР. 1930 радянські спецслужби заарештували члена редколегії [[Рихлік Євген Антонович|Євгена Рихліка]], у справі СВУ - [[Левченко Микола Захарович|Миколу Левченка]]. У критичний 1931 помирає редактор Андрій Лобода, та впливовий співавтор журналу Олександр Андрієвський. 1932 журнал було остаточно розгромлено.
 
З кінця 1930-х років здійснювалися спроби відродити академічну українську етнографію в умовах сталінського окупаційного режиму. Так, починаючи з 1937 з'являлася ціла низка недовготривалих журналів: «Український фольклор» (1937—39), «Народна творчість» (1939—41), «Наукові записки з питань мистецтва, фольклору та етнографії» (1947—57). Лише «Народна творчість та етнографія» виходить донині.
 
== Література ==