Міжзоряний газ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Міжзо́ряний газ''' — газ, що заповнює простір між [[зоря]]ми. Міжзоряний газ прозорий у видимому світлі. Повна маса міжзоряного газу в Галактиці перевищує 10 мільярдів [[Маса Сонця|мас Сонця]] або близько 2% сумарної маси всіх зір нашої Галактики. Він добре перемішаний із [[міжзоряний пил|міжзоряним пилом]], маса якого на два порядки менша<ref name="aes_288">{{А-Е-С|Міжзоряний газ|288—289|m1}}</ref>. Середня концентрація атомів міжзоряного газу становить менше 1 атома в см³. Основна його маса укладена поблизу площини Галактики в шарі товщиною кілька сотень парсек. [[Густина]] газу в середньому становить близько 10<sup>−21</sup> кг/м³. Хімічний склад приблизно такий же, як і в більшості зір: він складається з водню і гелію (90 % і 10 % за кількістю атомів, відповідно) з невеликою домішкою важчих елементів.
Залежно від [[Температура|температури]] й густини міжзоряний газ перебуває в молекулярному, атомарному або йонізованому станах. Спостерігаються холодні молекулярні хмари, розріджений міжхмарний газ, хмари йонізованого водню з температурою близько 10 тис. К. ([[зони H II]]), і великі області розрідженого й дуже гарячого газу з температурою близько мільйона [[Кельвін]]ів. [[Ультрафіолет]]ові промені, на відміну від видимого світла, поглинаються газом і віддають йому свою енергію. Завдяки цьому гарячі зорі своїм ультрафіолетовим випромінюванням нагрівають навколишній газ до температури приблизно 10 000 К. Нагрітий газ починає сам випромінювати світло, і ми спостерігаємо його як світлу газову туманність (наприклад, [[Туманність Оріона]]). Холодніший, «невидимий» газ спостерігають [[Радіоастрономія|радіоастрономічними]] методами. Атоми водню в розрідженому середовищі випромінюють [[радіохвилі]] на довжині близько 21 см. Тому від областей міжзоряного газу безперервно поширюються потоки радіохвиль. Приймаючи й аналізуючи це випромінювання, вчені дізнаються про густину, температуру та рух міжзоряного газу в космічному просторі.
| |||