Жорж Жак Дантон: відмінності між версіями

У ніч з 9 на [[10 серпня]] [[1792]] року Дантон дав поштовх до утворення нової, більш республіканської генеральної ради комуни, заарештував Манда, наступника [[Марі Жозеф де Лафаєт|Лафаєта]] в командуванні національною гвардією, й замінив його Сантерром. Після 10 серпня Дантон був призначений міністром юстиції; спираючись на Паризьку комуну, він став вождем у боротьбі проти роялістів всередині й оборони кордонів проти [[АвстріяГабсбурзька монархія|АвстріїАвстрійської монархії]] та [[Королівство Пруссія|ПруссіїКоролівства Пруссія]]. Вороги Дантона звинувачували його в підкупності, розтратах, організації [[вересневі вбивства|вересневих вбивств]]. Перші звинувачення не підтверджуються жодними документами;{{джерело?}} попередити або зупинити вересневі вбивства Дантон, за власним зізнанням, не відчував себе в силі й поставився до кровопролиття з такою самою байдужістю, як згодом до своєї власної загибелі. Дантон був обраний депутатом у конвент від Парижа і зазнавав різкої критики тут з боку [[жирондисти|Жиронда]] за свою попередню діяльність в міністерстві. Він виступав у конвенті за свободу друку, за закони проти емігрантів, за засудження короля, був у свій час головою клубу [[якобінці|якобінців]] та членом першого [[комітет громадського порятунку|комітету громадського порятунку]].

Після перемоги під Жемапе Дантон був посланий [[конвент]]ом до [[Бельгія|Бельгії]] для організації завойованої області. Пізніше, намагаючись применшити роздратування, спричинене політикою втручання в сусідні держави, Дантон наполіг в конвенті на рішенні не втручатися у внутрішні справи інших націй ([[13 квітня]] [[1793]] року), не робити ні наступальних воєн, ні завоювань ([[15 червня]] [[1793]] року). Метою подальших дипломатичних зносин і військових озброєнь він ставив мир і визнання республіки іншими державами. Дантон сприяв заміні парламентського правління Жиронди тимчасовою революційною диктатурою комітету громадського порятунку і став вести боротьбу з противниками революції всередині й поза Францією за допомогою революційних трибуналів і колосальних наборів. Період з квітня 1793 по вересень 1793 року — епоха найбільшого впливу Дантона. У зовнішніх зносинах він накреслив цілу систему політики для своїх наступників: ву Королівстві Велика АнгліїБританія підтримувати всі опозиційні елементи проти [[Вільям Пітт|Пітта]], домогтися нейтралітету дрібних держав — [[Данія-Норвегія|Данії-Норвегії]], [[Швеція|Швеції]] тощо, спробувати відокремити [[Королівство Пруссія|Пруссію]] та [[Королівство Баварія|Баварію]] від коаліції, силою приборкати [[Сардинія|СардиніюСардинське королівство]] й [[ІспаніяІспанська імперія|ІспаніїІспанську імперію]], продовжувати боротьбу проти [[АвстріяГабсбурзька монархія|АвстріїАвстрійської монархії]], створюючи їй труднощі на Сході агітацією в [[ПольщаРіч Посполита|ПольщіРечі Посполитій]] та [[ТуреччинаОсманська імперія|ТуреччиніОсманській імперії]].