Дао: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення
Рядок 8:
 
== Історія виникнення ==
Вжиток ''дао'' як самостійної філософської категорії документований у текстах починаючи з періоду [[Чуньцю]] (771-456771—456 до н. е.). До того часу цей термін зустрічається у буквальному сенсі (шлях), а також у вислові "«шлях попередніх царів"» 先王之道, який верогідно став відправним пунктом у розвитку абстрактного сенсу цього слова.
 
== Інтерпретація ==
 
=== Лао-цзи ===
Дао — універсальна [[природа]] всіх речей і шлях всіх речей. Включає до себе становлення, [[буття]] та розклад всіх речей та явищ, буття-як-воно-є. Поєднує в собі принципи іманентності і трансцендентності. Іноді виступає як «матір або батько всього сущого», чи недиференційована порожнеча.
 
Категорія Дао найчастіше пов'язана з класичним текстом «[[Дао де цзін]]» [[Лао-цзи]].
 
Згідно з китайською метафізикою [[Дао Де Цзін]], спочатку було Єдине — Дао, потім Дао породжує Два протилежних — [[Інь та Ян]]([[китайська мова|кит.]] 陰陽), які, у свою чергу, породжують Три — Землю, Небо, Людину. Останні три породжують всю безліч речей у світі ([[китайська мова|кит.]] 萬物 / 万物, ''wànwù'').
Рядок 20 ⟶ 21:
Через наявність у Дао всіх можливих якостей, пояснення Дао стає неможливим. Згідно з Лао-цзи, Дао не можна висловити, бо воно змінюється щомиті, але можна йому слідувати.
 
<blockquote>
Дао, яке можна висловити, не є постійне Дао. <br/>
Ім'я, яке можна назвати, не є постійне ім'я. <br/>
Рядок 30:
Перехід від одного найглибшого до іншого&nbsp;— двері до дивовижного.
<ref>Ян Хин-шун. «Древнекитайский философ Лао-Цзы и его учение». Москва, 1950</ref>
</blockquote>
 
[[Сила]], [[принцип]], що надає пустому аморфному Дао форму&nbsp;— [[Де]].
Рядок 36 ⟶ 35:
'''Де'''&nbsp;— варіанти перекладу ''«Благодать», «Сила», «Мораль»''. Але останнє значення властиве більш для конфуціанського розуміння Де. Традиційне Де&nbsp;— не [[мораль]], а, скоріше, порядок речей, який найбільш повно відповідає сутності Дао, тобто, природна сила, що рухає всесвіт.
 
''[[У-Вей]]'', "«не-дія"»&nbsp;— спосіб слідування Дао і виконання Де, що полягає у відмові від егоїстичних мотивації та власних суб'єктивних інтересів.
 
Дао, Де та У-Вей приблизно можна представити у вигляді: [[сутність]] та [[існування]]&nbsp;— порядок всесвіту&nbsp;— спосіб слідування порядку всесвіту.
Рядок 43 ⟶ 42:
Поняття «дао» стало базою філософсько-религійної течі, [[Даосизм]]у. Збірка усії китайських творів цього напрямку отримала назву «[[Дао цзан]]» (Скарбниця Дао).
 
В класичній літературі даосизму Дао має онтологічне значення. Воно охоплює також не-буття речей [[всесвіт]]у. Воно є в кожної живої істоти та присутнє навіть у неживому.
 
=== Неоконфуціанство ===
Рядок 49 ⟶ 48:
 
=== Інші течії класичної філософії ===
У трактаті «[[Мистецтво війни]]» Сунь-цзи визначає Дао у соціальному сенсі: як "«об'єднання намірів народу та правителів"» (道者,令民與上同意).
 
У конфуціанстві Дао перш за все виступає як "«шлях царів минулого"» (先王之道). Важливо визначити, що саме це значення є найранішим серед відомих випадків вжитку терміна "«Дао"». У той час як згадування про "«шлях царів"» зустрічається вже на стадії існування династії Західна Чжоу (11-8 сторіччя до н.&nbsp;е.), вживання "«Дао"» у метафізичному сенсі розповсюджується лише у період Воюючих Країн.
 
== Дао в християнстві, православ'ї та православних текстах китайською мовою ==
Рядок 57 ⟶ 56:
Китайська філософська концепція Дао як Шляху, Сили і Слова має свої параллелі як у грецькій філософії (концепція Логоса), так і в побудованій на її основі наступній християнській, православній філософії, на що звертали увагу дослідники філософії Сходу і Заходу різних епох.
 
"«Для верующего человека путь (т.е. Дао) есть Христос"», паломничество (т.е. следование Дао) &nbsp;— это путь к Христу. Если главный смысл паломничества в том, чтобы прийти к истокам христианства, то суть паломничества как христианского подвига &nbsp;— в подвижниче­стве: в преодолении не только трудностей пути, но и своей физической и порой душевной немощи. Подвиг странничества всегда вознаграждается духовной ра­достью познания красоты единого Божьего мира &nbsp;— и при­родной, и рукотворной. Ведь, познать мир &nbsp;— значит открыть миру своё сердце; воспринимать мир таким, какой он есть, великий и многообразный. Этому сущностному и поучают нас, грешных и сомневающихся." (З книги «Странствования Василия Григоровича-Барского по Святым местам».).
 
В наш час, у зв'язку з розповсюдженням в Китаї православної і християнської віри поняття Дао має велике значення і постійно використовується для перекладу богослужбових текстів китайською мовою та адаптації християнських богословських концепцій під світогляд східного читача.
 
В середині XII &nbsp;ст. в час правління династії Сун в Китай прибули єврейські поселенці. Вони подарували імператору Старий Заповіт, який китайською був названий «даоцзин» (книга шляху) і «чженцзин» (книга істини).
який китайською був названий "даоцзин" (книга шляху) і "чженцзин" (книга істини).
 
В книзі ієромонаха Дамаскіна, "«Христос, Вічне Дао"» читаємо наступне: "«Это был тот Логос, о котором Гераклит сказал, что люди его "не„не в силах постичь"постичь“; это было то Дао, о котором Лао-цзы сказал, что "ни„ни один человек в мире не может понять"понять“. Китайські перекладачі, знаючи що Дао для китайців значить те ж, що Логос для грецького, першу строку Євангелія від Іоанна переклали так: "На„На початку був Шлях (Дао)" (太 初 有 道 , 道 与 神 同 在 , 道 就 是 神 。)."»
 
Таким чином:
* 神 -&nbsp;— Бог, Господь, Аллах, Тенгрі, Хода;
* 道 -&nbsp;— Дао, Шлях, Слово;
* 神道 -&nbsp;— Боже Дао, Божий Логос, Боже Слово, Божий Шлях. Разом з тим варто зауважити, що цими ж ієрогліфами прийнято позначати японське вчення сінто, шлях божества, що часто перекладають як шлях богів.
* 道德經 -&nbsp;— Дао Де Цзинь, Книга Шляху і Сили, Книга Шляху і Благодаті;
* 道經 -&nbsp;— Книга про Шлях (позначення Старого Заповіту, Тори в XII &nbsp;ст.);
 
== Дао і іслам ==
 
Концепція Дао, що є важливою складовою китайської філософії була використана і продовжує використовуватись для адаптації і переформулювання ідей ісламу для китайського світу і навпаки -&nbsp;— концепцій китайського світу на базі ісламського світогляду. Див. напр. роботу Сачико Мурата "«Дао ісламу"».
 
В ісламі, зокрема в суфізмі, також простежуються ідеї Шляху, Сили і Слова. Зокрема є поняття Божого Слова (Калам, Коран), Божої Книги (Мактуб), ідеї странництва (світогляд мандрівних дервішів і ходжів), які можуть бути адаптовані для китайського світогляду з використанням поняття Дао.
Рядок 83 ⟶ 81:
 
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>
 
 
== Посилання ==
* [http://www.molfar.info/?p=1231 Лао-Цзи “Книга«Книга про дао і де”де» (“Дао«Дао-де-цзін”цзін», «道德经») китайський текст &nbsp;+ три різні українські переклади]
* [http://ukrdao.com "Дао Де Цзін" український текст] ISBN 9789667094713
* [http://www.sanmayce.com/ Лао ЦзыЦзи Дао ДэДе Цзин: A paragon ebook]
* [http://www.molfar.info/?p=1231 Лао-Цзи “Книга про дао і де” (“Дао-де-цзін”, «道德经») китайський текст + три різні українські переклади]
* [http://www.tao-te-king.org 老子 Lǎozĭ 道德經 Dàodéjīng]
* [http://www.sanmayce.com/ Лао Цзы Дао Дэ Цзин: A paragon ebook]
* [http://www.tao-te-king.org 老子 Lǎozĭ 道德經 Dàodéjīng] Chinese+English+German
* [http://www.sanmayce.com/ Лао Цзы Дао Дэ Цзин: A paragon ebook], LAO ZI most-comprehensive ebook for FREE in PDF & HTM format, contains 50 translations in 6 different layouts, by Sanmayce.
* ВасильевВасильєв Л.&nbsp;С. &nbsp;Дао иі Брахман: феномен изначальной верховнойверховної всеобщностивсезагальності // Дао иі даосизм в КитаеКитаї. М., 1982. С.134-158.
* ГоловачеваГоловачова Л. И&nbsp;І.&nbsp;Про О смыслесенс «Дао» иі «ДэДе» ву раннеконфуцианскомранньоконфуціанському памятникепам'ятнику «Лунь юй» //Двадцать перваяДвадцять перша научнаянаукова конференцияконференція «ОбществоСуспільство иі государстводержава в КитаеКитаї» Ч. I., М., 1990. С.39-43.
* МартыненкоМартиненко Н. &nbsp;П. Методологические&nbsp;Методологічні проблемыпроблеми переводаперекладу иі пониманиярозуміння иероглифаієрогіліфу «Дао» // ВестникВісник Московского университетаМДУ. СерияСерія 7. ФилософияФілософія. М., 2003. № &nbsp;5. С. 106—120.
* Пирогов Г. &nbsp;Г. &nbsp;Дао-учениевчення опро мировойсвітову траєкториитраекторію развитиярозвитку // ФилософскиеФілософські науки . М., 2002. № &nbsp;3. С.78-88.
* СаврухинСаврухін А. &nbsp;П. Понятие&nbsp;Поняття Дао иі стилистикастилістика «Дао дэде цзина» // ДевятнадцатаяДев'ятнадцята научнаянаукова конференцияконференція «ОбществоСуспільство иі государстводержава в КитаеКитаї». Ч. I. М., 1988. С.106-108.
* Спірін В.&nbsp;С.&nbsp;До передісторії поняття «Граффк» (Дао) // Письмові пам'ятники і проблеми історія культури народів Сходу М., 1975. Вип. IX.
* [[Спирин, Владимир Семёнович|Спирин В. С.]] К предыстории понятия «График» (Дао) // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока М., 1975. Вып. IX.
* СпиринСпірін В. &nbsp;С. Примеры&nbsp;Прикладі сравнительнопорявняльно простого значениязначення «дао» // ДевятаяДев'ята научнаянаукова конференцияконференція «ОбществоСуспільство иі государстводержава в КитаеКитаї». М.1976. Ч. I.
* ФилософскийФілософський мирсвіт Дао в ИДВ РАН // ПроблемыПроблеми ДальнегоДального ВостокаСходу. 2006. № &nbsp;5. С. 8-19.
* Thesing, Josef and Thomas Awe. Dao in China und im Westen. Impulse für die Moderne Gesellschaft aus der Chinesischen Philosophie. Bonn: Bouvier, 1999.
* Xie Wenyu. “Approaching«Approaching the Dao: From Lao Zi to Zhuang Zi.» Journal of Chinese Philosophy 27.4 (2000), 469–88.
* [http://azbyka.ru/religii/induizm_buddizm/hristos_vechnoe_dao-all.shtml Христос, ВечноеВічне Дао]
* [http://palomnic.org/heritages/history/do_rev/grigorovich/ Странствие как постижение «премудрости Божией»]
* [http://www.pravoslavie.ru/orthodoxchurches/40030.htm Православные переводы Нового Завета на китайский язык]
* [http://www.alhassanain.com/russian/book/book/philosophy_and_gratitude_library/books/sovremennie_voprosi_islamskoy_misli/014.html Современные вопросы исламской мысли. Дао в исламе]