Евгеніуш Базяк: відмінності між версіями

|Імім'я= Евгеніуш Базяк ({{lang-pl|Eugeniusz Baziak}})

|Престолпрестол=[[Львівська архідієцезія|Львівська архидієцезія]]

|Посадапосада= Архиєпископ-митрополит Львівський

|Зображенняпортрет= [[Файл:Eugeniusz Baziak.jpg|250px]]

'''Евге́ніуш Ба́зяк''' ({{lang-pl|Eugeniusz Baziak}}; * {{ДН|8|3|1890}}, [[Тернопіль]] — † {{ДС|15|6|1962}}, [[Варшава]]) — польський церковний діяч. [[Єпископ]] ([[1929]]). Доктор теології ([[1921]]).

Народився в Тернополі в родині судового урядника. Навчався в тернопільській народній школі імені Конарського ([[1897]]–[[1903]]), потім — у Тернопільській гімназії. [[1908]] року вступив до Львівської римо-католицької духовної семінарії і одночасно на теологічний факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]. [[1912]] року висвячений на [[священик]]а, призначений [[Вікарій|вікарієм]] парафіяльного костелу у [[Жовква|Жовкві]]. [[1917]] року мобілізований до австрійського війська, де служив капеланом. Був вікарієм у Тернополі ([[1914]]–[[1919]] роки). [[1921]] року у Львівському університеті захистив докторську дисертацію з теології. [[1925]] отримав статус апостольського протонотарія і почесного каноніка Львівської митрополичої капітули. Віце-ректор і ректор римо-католицької духовної семінарії у [[Львів|Львові]] ([[1924]]–[[1939]]). [[1933]] року папа [[Пій XI]] призначив Базяка львівським єпископом-суфраганом. Після смерті архієпископа [[Твардовський Болеслав|Болеслава Твардовського]] у листопаді [[1944]] року став львівським латинським архиєпископом. Під час радянського і гітлерівського окупаційних режимів ([[1939]]–[[1944]]) намагався таємно проводити навчання у семінарії, виконував архиєрейські свячення. [[1945]] року неодноразово перебував на допитах в радянських органах безпеки. Того ж року здійснив переведення до [[Польща|Польщі]] Духовної семінарії, митрополичої курії та архіву. У наступному році залишив Львів і переніс осідок архиєпархії до міста [[Любачів]], котре також входило до Львівської архиєпархії, однак після встановлення польсько-радянського кордону опинилось на території Польщі. Від [[1958]] одночасно керував [[Краківська єпархія|Краківською єпархією]]. Внаслідок антицерковної політики польської комуністичної влади [[1952]] року був ув'язнений в [[Краків|Кракові]], наступного року звільнений через стан здоров'я. [[28 вересня]] [[1958]] року висвятив на єпископа Кароля Войтилу — майбутнього Папу [[Іван Павло ІІ|Іва­на Павла II]].

== ЛітератураДжерела ==