Альфонсо I (король Арагону): відмінності між версіями

правопис
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(правопис)
| герб =
}}
'''Альфонсо I Вояк''' (*''Alifonso I lo Batallero'', [[1073]] або [[1074]] —[[7 вересня]] [[1134]]) — [[король]] [[Арагонське королівство|Арагону]] та [[Королівство Наварра|Наварри]] у [[1104]]-[[1134]] роках.
 
== Життєпис ==
У 1118 році за підтримки графів Тулузи, які оголосили хрестовий похід проти маврів, Альфонсо I захопив Альмудевар, Гурреа-де-Гальєго, Суеро і після семимісячної облоги 18 грудня — Сарагосу, головний оплот арабів в цьому регіоні. Він вигнав звідти 20 тисяч мусульман і оголосив місто своєю столицею.
 
1120 року він у битві при Кутанде знову розбив арабів, які намагалися відвоювати Сарагосу, і продовжив захоплення мусульманських земель, зокрема Кервера, Тудехен, Кастельон, Тарасона, Агреда, Магальон, Борха, Алагон, Новільяс, Маллен, Руеда, Епіла і область Сорія. У 1122 році король заснував братство лицарів, яке повинне було боротися з державою Альморавідів. У 1123 році Альфонсо I захопив важливе місто Леріда, що належало графам Барселони, і зробив тривалий й небезпечний похід в Андалусію (у область Пенья Каділья), що закінчився, втім, безрезультатно.
 
В 1125—1126 роках здійснив похід проти Гранади та Кордови, але дійшов до Мотріля. Тут захопив 14 тис. мосарабів, яких оселив на південь від річки Ебро. 1127 року захопив Лонгарес. Того ж року в Тамарі з Альфонсом VII, сином Урраки від першого шлюбу, було підписано договір про кордон Кастилії і Арагона. Відмовившись від претензій на Кастилію і Леон, Альфонсо I отримав область басків. У 1128 році цю угоду було підтверджено.
У 1129 році він захопив Моліну і, повторно, Монсон, а також взяв в облогу Валенсію, коли був убитий Сід Кампеадор. У 1130—1131 роках Альфонсо I здійснив похід на північ від Піренеїв — до долини Аран — і взяв в облогу Байонну.
 
Під кінець життя Альфонс почав війну з претендентом на наваррський трон Гарсією Рамірес, але 17 липня 1134 року був переможений у битві при Фрага невеликим загоном з 500 вояків і так засмутився, що занедужав і невдовзі помер. Поховано в монастирі Сан-Педро (Уеска). Свої володіння він заповідав лицарським орденіворденам госпітальєрів і тамплієрів, але заповіт не було виконано: королем Наварри було обрано Гарсію Раміреса, а королем Арагона став брат Альфонсо I — [[Раміро II (король Арагону)|Раміро]].
 
== Родина ==