Рамон-Беренгер II: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Рамон Баранґе II | місце_проживання = | зображення... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
| попередник = [[Рамон Баранґе I]]
| наступник = [[Баранґе Рамон II]]
| дружина =
| діти = 1 син та 2 доньки
| рід = Барселонська династія
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Рамон Баранґе або Раймон Беренгер II Волосся-наче-пакля''' (*''Ramon Berenguer II el Cabeza de Estopa'', [[1053]] або [[1054]] —[[6 грудня]] [[1082]]) — [[граф]] [[
== Життєпис ==
Походив з Барселонської династії. Син [[Рамон Баранґе I|Рамона Баранґе I]], графа Барселони, Жірони, Осони, та Альмодіс дела Марки. Був братом-близнюком [[Баранґе Рамон II|Баранґе Рамона II]].
Після смерті Рамона Баранґе I обидва його сини-близнюки повинні були спільно правити Барселоною. Згідно із заповітом брати повинні були порівну розділити всю власність, все замки і землі, всі кораблі, як були, так і побудовані в майбутньому. Кожен з братів повинен був шість місяців в році жити в графському палаці, а потім поступатися місцем іншому. Лише доходи від надходження податків залишалися неподільними і надходили в загальну графську скарбницю.
У Рамона Баранґе II з Баранґе Рамоном II відразу почалася ворожнеча. У 1077 році папа римський Григорій VII спрямував свого легата Амата де Олорона щодо замирення братів. Також Рамон Баранґе і Баранґе Рамон повинні були разом взяти участь в хрестовому поході, який, втім, не відбувся. У 1078 році оженився на доньці норманського феодала Роберта Гвіскара.
У 1079 році скориставшись ворожнечею між еміратами Сарагоси і Леріди, Рамон Баранґе II разом з братом захопив Сідамон і Торрегроссу, Барберу дела Конку, Л'Асплугу. Під час приготування до походу у 1081 року до Барселони прибув Сід Кампеадор, втім його пропозицію про співпрацю не було прийнято, і він вступив на службу до еміра Сарагоси, в той час як брати уклали союз з Юсуф аль-Музаффаром, володарем тайфи Леріда. Того ж року розділив з брата усі землі й замки Барселонського графства.
У 1082 році барселонські війська зазнали поразки у битві при Альменарі, в результаті чого Рамон Баранґе II потрапив уполон. Але зумів швидко звільнитися завдяки сплати викупу.
6 грудня 1082 року під час полювання в лісі Перча-дель-Астор Рамона Баранґе II було вбито невідомими людьми. Підозра в організації вбивства впала на брата, який успадкував усю владу.
== Родина ==
1. Дружина — Матильда, донька Робер Отвіль, герцога Апулії та Калабрії
Діти:
* [[Рамон Баранґе III|Рамон Баранґе]] (1082—1131), граф у 1086—1131 роках
* Мафальда (1080—д/н), дружина Арно Гвільєм, віконта Фенольє
* Альмодіс (бл.1078—1140), дружина
== Джерела ==
* González Palencia, Ángel. Historia de la España musulmana (en castellà). MAXTOR, 2005 (1929), p. 80. ISBN 8497612078.
* Ursula Vones-Liebenstein: Raimund Berengar II. Cap d’ Estopes. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, ISBN 3-7608-8907-7, Sp. 406—407.
{{commons|Category:Ramon Berenguer II of Barcelona|Рамон Баранґе II}}
[[Категорія:Графи Барселони]]
| |||