Джонатан Свіфт: відмінності між версіями

'''Джонатан Свіфт''' ({{lang-en|Jonathan Swift}}; [[30 листопада]] [[1667]], [[Дублін]]&nbsp;— [[19 жовтня]] [[1745]], там само[[Дублін]])&nbsp;— церковний діяч, публіцист, [[сатирик]], англомовний ірландський [[письменник]], відомий як автор «[[Мандри Гулівера|Мандрів Гулівера]]». ''[[Британська енциклопедія]]'' вважає його найвидатнішим англомовним прозаїком-сатириком усіх часів<ref name="Britannica">{{Citation | title = Encyclopaedia Britannica | quote = Anglo-Irish author, who was the foremost prose satirist in the English language}}.</ref>. Менш відомий як поет.

У січні 1699 року помер його патрон, Вільям Темпл<ref>Stephen DNB p. 207</ref>. Темпл був одним небагатьох знайомих Свіфта, про кого той написав лише добрі слова і сказав, що все добре і привабливе в людстві померло разом з Темплом<ref>Stephen DNB p. 207</ref>. Свіфт недовго залишався в Англії, щоб завершити редагування мемуарів Темпла і, можливо, сподіваючись, що визнання його роботи допоможе знайти посаду в Англії, яка б йому підходила. На жаль, робота Свіфта наробила йому ворогів серед членів родини і друзів Темпла, особливо невдоволеною була сестра Темпла, леді Жіффар, яка виступала проти включення деяких подробиць у мемуари<ref>Stephen DNB p. 208</ref>. Потім Світ спробував звернутись безпосередньо до короля Вільгельма III, оскільки думав, що той пообіцяв Темплу влаштувати Свіфта на роботу, але ця спроба завершилась невдачею. Хоча пошуки роботи не приносили успіху, але зате Свіфт близько познайомився з придворними звичаями. Влаштувався на меншу посаду, секретаря і капелана[[капелан]]а {{Не перекладено|Барон Берклі|графа Берклі|en|Baron Berkeley|Earl of Berkeley}}, одного з Лордів правосуддя Ірландії. Однак коли прибув до Ірландії, то дізнався, що це місце вже віддали іншому. Нарешті 1700 року йому дали парафію Ларакор, {{Не перекладено|Агер||en|Agher}} і Ратбегган, а також призначили служителем ([[пребенда]]рієм) [[Кафедральний собор Святого Патрика|собору Святого Патрика]] в [[Дублін]]і<ref>Stephen DNB p. 209</ref>.

В Ларакорі, який розташований за 7,7&nbsp;км від {{Не перекладено|Саммергілл (графство Міт)|Саммергілла|en|Summerhill, County Meath}} і за 32&nbsp;км від Дубліна, парафія складалася з 15 осіб і Свіфт мав удосталь часу, щоб упорядкувати свій сад, провести канал (у голландському стилі, схожому на парк Мура), саджати верби і перебудовувати свій будинок священика. Як [[капелан]] лорда Берклі він провів багато часу в Дубліні і часто подорожував до Лондона впродовж наступних десяти років. У цей період він опублікував кілька анонімних [[памфлет]]ів, серед яких ''A Discourse on the Contests and Dissentions in Athens and Rome'' 1701 року. Сучасники одразу відзначили особливості сатиричного стилю Свіфта: яскравість, безкомпромісність, відсутність прямої проповіді&nbsp;— автор іронічно описує події, залишаючи висновки на розсуд читача.