Відмінності між версіями «Теорія Редже»

</math>, в якій <math> t=-q^2=-(\textbf{k}'-\textbf{k})^2</math> і яка подібна на амплітуду обміну скалярним [[Мезони|мезоном]]. Таким чином, взаємодія при потенціалах юкавського типу має схожість із взаємодією в теорії <math>S</math>-матриці.
 
Функції Йоста мають такі аналітичні властивості<ref>{{Cite news|url=http://link.springer.com/article/10.1007/BF02731254|title=Potential scattering for complex energy and angular momentum|last=Bottino|first=A.|last2=Longoni|first2=A. M.|last3=Regge|first3=T.|date=2007-10-25|pages=954–1004|language=en|work=Il Nuovo Cimento (1955-1965)|volume=23|doi=10.1007/BF02731254|issn=1827-6121|issue=6|accessdate=2016-04-19}}</ref> : перше - для <math>\text{Re } \textrm{ }\ell>-\frac{1}{2}</math>сингулярностями <math>a(\ell,k)</math> як функції <math>\ell</math> є скінченна кількість простих полюсів, друге - амплітуда <math>a(\ell,k)</math> прямує експотенціально до нуля при <math>|\ell|\rightarrow\infty</math>, коли<math> \text{Re }\textrm{ }\ell>-\frac{1}{2}.</math>.
 
Таким чином, задовольняються всі умови щодо аналітичного продовження функції <math>a(\ell,k)</math> , яку до того ж може бути продовжено єдиним способом. Далі можна отримати представлення Ватсона-Зомерфельда для <math>|cos\theta|\rightarrow\infty</math> і фіксованої енергії <math>k