Юзеф Ігнацій Крашевський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33:
Був найстаршим з п'яти дітей родини; наймолодший брат [[Каєтан Крашевський|Каєтан]] (Kajetan) (1827 — 1926) був літератором, автором оповідань і повістей. Ще один з братів — [[Люциан Крашевський|Люциан]] — польський і білоруський художник і фотограф, один з фундаторів польської художньої фотографії.
 
Виховувався в [[Романов]]і, під опікою бабці Софії Мальської ({{lang-pl|Zofia Malska}}) та прабабці Констанції Новомєйської ({{lang-pl|Konstancja Nowomiejska}}). Виніс звідти перше зацікавлення культурою і [[література|літературо]]ю.
 
У вересні [[1829]] року почав навчання на медицинському відділенні Віленського університету, незабаром перейшов на літературу. За псевдонімом Клеофаса Факунда Пастернака видавав перші друковані твори в петербурзькому «Баламуте» (1830) та віленському «Noworoczniku Litewskim» ([[1831]]). Брав активну участь у студентському житті, та антиурядових гуртках. [[3 грудня]] [[1830]] разом з групою молоді був заарештований. Перебування у в'язниці (потім у тюремній лікарні) тривало до березня [[1832]]; Крашевського було вислано до [[Вільно|Вільна]] під нагляд поліції. Від призиву до армії і відправки на [[Кавказ]] врятувало його заступництво тітки і генерал-губернатора. Пізніше Крашевський стверджував, що спочатку загрожував йому смертний вирок. Цей період життя сформував ставлення Крашевського до збройної боротьби і повстання — ставився до них з розумінням, але й з нехіттю і невірою в можливість перемоги.
Рядок 39:
=== Перебування у [[Вільні]] ===
 
Під час примусового перебування у [[Вільні]] провадив історичні дослідження, що потому формувалися у чотиритомну працю з історії міста «Wilno od początków jego do roku 1750» ([[1840]]—[[1842]]), а також кілька повістей. Заангажувався одночасно до популяризації історичних документів, ініціював видання спогадів і щодениківщоденників. З великої кількості таких джерел користувався у своїй творчості.
 
У липні [[1833]] року був звільнений з-під поліційного нагляду, йому дозволено виїзд з [[Вільна]]. Осів у родинному селі [[Довге (Ліновська сільська рада)|Довге]], де господарював. Трохи згодом одружився (10 червня 1838) з Софією Вороничівною ({{lang-pl|Zofią Woroniczówną}}).
Рядок 74:
 
=== Арешт і смерть ===
У 1883 році Крашевського було арештовано в [[Берлін]]і, за звинуваченням у державній зраді на користь [[Франція|Франції]]. Після процесу у [[Лейпциг]]у, його було засуджено на 3,5 роки в'язниці у [[Магдебург]]у. У зв'язку з хворобою легень у [[1885]] році Крашевського випустили на лікування. Деякий час Крашевський лікувався у [[Швейцарія|Швейцарії]], затимпотім у [[Сан-Ремо]]. [[19 березня]] [[1887]] року Крашевський помер у [[Женева|Женеві]]. Похований у [[Краків|Кракові]].
 
== Творчість ==