Михайло «Мужило» Бучацький: відмінності між версіями

| інші_імена = Ян Міхал<ref name="СБ4">''[[БарончBarącz Садок|S. Barącz.]]'' Pamiątki buczackie… — S. 44.</ref> «Мужило» Бучацький, Мірсило<ref>''[[КасперNiеsieсki Несецький|K. Niеsieсki.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=278&lang=en Korona polska…]&nbsp;— Lwów, 1728.&nbsp;— T.&nbsp;1.&nbsp;— S.&nbsp;217. {{ref-pl|}}</ref>

'''Міхал''' ('''Михайло''') '''«Мужило»'''<ref>«Мусило»</ref><ref>''Kazimierz Prszyboś K.'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków…&nbsp;— S.&nbsp;39.</ref> '''Бучацький''' гербу '''[[Абданк]]''' (бл.&nbsp;[[1390]]/[[1410]]&nbsp;— [[1469]]<ref name="СБ4"/>/[[1470]])&nbsp;— польський<ref>''[[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко О. Однороженко.]]'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— С.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> [[шляхтич]], військовик та урядник Королівства Ягеллонів. Представник роду [[Бучацькі|Бучацьких]].

Син {{джерело|подільського воєводи}} [[Михайло Адванець з Бучача|Міхала Авданця (МихайлаАбданка) Авданця]] з Бучача]] і його дружини [[Коли|Малґожати Коло]]. Через те, що М. «Мужило» Б. помер приблизно через 78 років після батька&nbsp;— М. Абданка (Авданця), переживши на декілька десятиліть рідних братів [[Михайло Бучацький|Міхала]] з [[Підгайці|Підгаєць]] і [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодора Бучацьких]], небезпідставно існує [[гіпотеза]], що він міг бути не його сином, а [[онук]]ом, можливо, старшим сином М. Бучацького. Називали його також Ян, Міхал.<ref name="СБ4"/>

Після поділу спадщини отримав від батька у володіння, зокрема, [[Бучач]]. Король [[Владислав II Ягайло]] в [[1427]]&nbsp;р. затвердив його права на Бучач та переведення міста на [[польське право]] з [[магдебурзьке право|маґдебурзького]].<ref>''A. Dörflerówna A.'' Buczacki Michał Mużyło, h. Abdank (†1470)…&nbsp;— S.&nbsp;85.</ref>

Після смерті литовського князя [[Вітовт]]а разом з братами Міхалом і Теодором сприяв захопленню Поділля у [[1430]]&nbsp;р. для [[Королівство Польське (1385—1569)|Корони Польської]], зайнявши замки [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]], [[Смотрич (смт)|Смотрича]], [[Червоногородський замок|Червоногороду]], [[Скала-ПодільськаПодільський замок|Скали]]<ref>''О. Пламеницька О''. Кам'янець-Подільський…&nbsp;— C.&nbsp;38.</ref>. Отримав [[1436]] року у заставу від короля староства [[Снятин]]ське і [[Коломия|Коломийське]] у [[Руське воєводство|Руському воєводстві]] з метою відбудови тих замків. Після загибелі брата М. Бучацького став опікуном його малолітніх дітей і вдови Ельжбети (до [[1444]] року). [[2 вересня]] [[1439]]&nbsp;р. [[фундуш|фундував]] костел в [[Михальче|Михальчу]] (записав для нього село [[Репужинці (Городенківський район)|Репужинці]].<ref name="СБ4"/>

* Міхал (Михайло) (бл.&nbsp;[[1430]]&nbsp;— післяпо [[1474]])&nbsp;— староста [[снятин]]ський; дружина&nbsp;— [[Коморовські|Зофія з Коморова]]

* [[Давид Бучацький|Давид]] (бл.&nbsp;[[1440]]&nbsp;— [[1485]])&nbsp;— [[стольник]] кам'янецький [[1472]], [[підкоморій]] галицький [[1474]], воєвода подільський [[1481]], [[староста генеральний подільський]] [[1483]]

* Катажина (бл.&nbsp;[[1420]])&nbsp;— дружина [[Подільські воєводи|воєводи подільського]] [[Анджей Фредро (галицький каштелян)|Анджея Гіндржиха Фредра]] з [[Плешевичі]]в гербу [[Бонча]] (бл.&nbsp;[[1410]]&nbsp;— [[1476]]/[[1477]])

* Малґожата, дружина: <br/>1. перемиського [[каштелян]]а [[Кміти гербу Шренява|Миколая Кміти з Дубецька]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kmitowie01.html#D1 Kmitowie (01)] {{ref-pl|}}</ref> гербу [[Шренява (герб)|Шренява]]; <br/>2. Станіслава [[Влодкович]]а<ref>''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355900/260/ Herbarz polski…polski]…&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 2].&nbsp;— S. 220.</ref> з [[Новий Яричів|Яричева]];<br/>3. [[міщанин]]а Юрашка Фредерічі зі [[Львів|Львова]].

* ''A. Dörflerówna A.'' Buczacki Michał Mużyło, h. Abdank (†1470) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;3, 480&nbsp;s. (репринт 1989&nbsp;р.)&nbsp;— ISBN 83-04-03291-0.&nbsp;— S. 85. {{ref-pl}}

* ''Kazimierz Prszyboś Kazimierz'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków.&nbsp;— W-W-K-G-Ł, 1987.&nbsp;— 417&nbsp;s.&nbsp;— ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. {{ref-pl}}