Альфонсо I (король Арагону): відмінності між версіями

нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
Походив з Арагонської династії. Син [[Санчо I (король Арагону)|Санчо I]], короля Арагону і Наварри, та Ізабелли де Уржель. Дитинство і юнацтво Альфонсо пройшли в монастирі Сіреса, де він осягав грамоту і військове мистецтво під керівництвом Лопе Гарсес Прочанина.
 
Подорослішавши, він разом з братом Педро брав участь у війнах з маврами: поході Сіда Кампеадора на Валенсію у 1093—1094 роках, а також облозі УескаУески та битві при Алькарас у 1096 році. Після цього отримав від батька титул сеньйора Луна, Біля, Арденеса й Байло. У 1100 році брав участь у захопленізахопленні міста Бальбастро і фортеці Саріньєна.
 
=== Володарювання ===
Успадкувавши після смерті свого брата-короля [[Педро I (король Арагону)|Педро I]] у 1104 році корони Наварри і Арагона, Альфонс продовжив Реконкісту. У 1105 році він захопив Ехею і Таусте і зміцнив Кастельяр ій Хуслібол. У 1106 році у битві при Вальтьерре завдав поразки Ахмаду II, еміру Сарагоси. 1107 року були захоплені Тамаріте-де-Літера і Естебан-дела-Літера.
 
У 1109 році 36-річний холостяк король Альфонсо I одружився з Урракою I, королевою Кастилії. Альфонсо I сподівався об'єднати Кастилії, Леон, Наварру і Арагон під владою одного короля, але Уррака I була примушена до шлюбу кастильською і леонською знатюзнаттю й заповітом свого батька. Проте вона наполягала на суверенітетсуверенітеті своїх володінь. При цьому між подружжям не булибуло кохання або приязні.
 
Альфонсо I і Уррака постійно сварилися, що незабаром призвело у 1110 році до початку війни: Уррака звинуватила арагонського короля у жорстокому поводженіповодженні. Альфонсо I взяв міста Паленсія, Бургос, Осма, Оренсе, Толедо, де він змістив місцевого архієпископа. У 1111 року у битвах при Кандеспіні та Віадангос війська Альфонсо I перемогли військо Урраки I на чолі із Гомесом Гонсалесом. У 1112 році після облоги Асторги між подружжям було укладено мир, за яким Уррака I отримала Леон, Астурію, Галісію, а Альфонсо I — Кастилію.
 
У 1114 році папа римський Пасхалій II розірвав шлюб під приводом того, що Альфонсо I і Уррака I були далекими родичами. При цьому арагонський король зберіг контроль над значною частинучастиною Кастилії. Розв'язавши собі руки, Альфонсо I знову зосередився на війні з мусульманськими державами. У 1117 році захопив Фітеро, Корелла, Кінтруеніго, Мурчанте, Монтеагудо і Касканте.
 
У 1118 році за підтримки графів Тулузи, які оголосили хрестовий похід проти маврів, Альфонсо I захопив Альмудевар, Гурреа-де-Гальєго, Суеро і після семимісячної облоги 18 грудня — Сарагосу, головний оплот арабів в цьому регіоні. Він вигнав звідти 20 тисяч мусульман і оголосив місто своєю столицею.
 
1120 року він у битві при Кутанде знову розбив арабів, які намагалися відвоювати Сарагосу, і продовжив захоплення мусульманських земель, зокрема Кервера, Тудехен, Кастельон, Тарасона, Агреда, Магальон, Борха, Алагон, Новільяс, Маллен, Руеда, Епіла і область Сорія. У 1122 році король заснував братство лицарів, яке повиноповинне було боротися з державою Альморавідів. У 1123 році Альфонсо I захопив важливе місто Леріда, що належаланалежало графам Барселони і зробив тривалий ій небезпечний похід в Андалусію (ву область Пенья Каділья), що закінчився, втім, безрезультатно.
 
В 1125—1126 роках здійснив похід проти Гранади та Кордови, але дійшов до Мотріля. Тут захопив 14 тис. мосарабів, яких оселив на південь від річки Ебро. 1127 року захопив Лонгарес. Того ж року в Тамарі з Альфонсом VII, сином УрракіУрраки від першого шлюбу, було підписано договір про кордон Кастилії і Арагона. Відмовившись від претензій на Кастилію і Леон, Альфонсо I отримав область басків. У 1128 році цю угоду було підтверджено.
 
У 1129 році він захопив Моліну і, повторно, Монсон, а також взяв в облогу Валенсію, коли був убитий Сід Кампеадор. У 1130—1131 роках Альфонсо I здійснив похід на північ від Піренеїв — до долини Аран — і взяв в облогу Байонну.