Василіяни: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 31:
Так сформований Чин Отців Василіян динамічно розвивався в [[XVII]] і [[XVIII століття]]х, про що свідчить хоча б той факт, що після заборони діяльності [[Єзуїти|Ордену Єзуїтів]] в Польщі в другій половині [[XVIII]] ст. василіяни перебрали провід численних єзуїтських шкіл і гімназій.
 
Василіянський Чин значно потерпів після [[Три поділи Речі Посполитої|поділів Польщі]]. На російській території був цілковито й остаточно ліквідований, натомість, не без труднощів, перетривав у межах австрійських. Однак у другій половині [[XIX]] ст. стало необхідним його оновлення. Реформу провели [[Товариство Ісуса|отці єзуїти]]. Започатковано її в [[Монастир святого Онуфрія (Добромиль) |монастирі в Добромилі]] в [[1882]] році, звідти і її назва — [[Добромильська реформа]]. Після реформи василіяни знову широко розвинули діяльність місійну і реколекційну, душпастирську і видавничу, а також наукову.
 
Після [[Перша світова війна|I світової війни]] більшість василіянських монастирів опинилися в межах тодішньої Польщі. У країнах соціалістичного блоку офіційна діяльність Чину була перервана. Усюди, за винятком Польщі, Чин змушений був зійти в підпілля. Протягом багатьох років василіяни виховувалися, молилися й діяли як світські люди. Багато ченців засуджено на заслання і до в'язниць. Багато василіян в Україні, в Чехословаччині, в Румунії і Угорщині загинули за свої релігійні переконання. У [[2001]] році п'ятеро Василіян були [[беатифікація|беатифіковані]] — проголошені блаженними. Зараз триває беатифікаційний процес ще ряду василіян.