Пам'ятка архітектури: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Успенський собор - памятка архітектури.jpg|міні|праворуч|250пкс|Настінна дошка, якою в [[Україна|Україні]] позначають будівлі  — пам'ятки архітектури]]
[[Файл:Dome frescoes, Hagia Sophia, Trabzon.JPG|міні|праворуч|300пкс|Залишки візантійського храму Св. Софії, м. Трабзун, Туреччина]]
'''Пам'ятка архітектури''' &nbsp;— один із різновидів [[пам'ятка культури|пам'яток культури]], високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40-50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру<ref>[http://slovopedia.org.ua/44/53407/298248.html ПАМ'ЯТКА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ]</ref>.
 
Війни, зміни державних кордонів, релігійний [[фанатизм]] не сприяли збереженню пам'яток історії і культури. Руйнівні і антигуманні тенденції в 20 столітті набули міці природних лих. Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах -&nbsp;— так, у [[1972]] році Генеральна конференція [[ЮНЕСКО]] оприлюднила прийняту «Конвенцію про охорону всесвітнього культурного і природного надбання». Реєстри пам'яток архітектури існують в різних країнах, в тому числі в Україні.
 
== Архітектурні пам'ятки у законодавстві України ==
Рядок 20:
* невиявлені, але гідні статусу пам'ятки.
 
Три перші категорії підлягають обліку і державній охороні. Невиявлені, але гідні статусу пам'ятки &nbsp;— постійно поповнюють списки (переліки) перших трьох категорій. Статус пам'ятки архітектури отримують споруди як сивої давнини ([[Акрополь]], [[Теотіуакан]], [[Боробудур]]), так і нестарі споруди ([[Нотр-Дам-дю-О]] або каплиця Роншан [[Ле Корбюзьє]])в залежності від унікальності і впливу на мистецьку ситуацію.
 
Статус пам'ятки архітектури може отримати об'єкт, незалежно він попередньої функції (сакральної, військово-оборонної чи цивільної, житлової, торгівельної). Пам'ятка архітектури завжди має унікальні якості завдяки неповторності форм, інженерної конструкції, обробки будівельних матеріалів, їх комбінації чи використання, декору ([[мозаїка]], [[рельєф]], [[фреска]], ліплення тощо).
 
У [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державному реєстрі нерухомих пам'яток України]] значна кількість пам'яток містобудування одночасно є також [[пам'ятка містобудування|пам'ятками містобудування]], окремі -&nbsp;— також [[пам'ятка історії|пам'ятками історії]]<ref>див. [http://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/03/21/mc/ Перелік пам’ятокпам'яток культурної спадщини, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’ятокпам'яток України] (неповна версія)</ref>.
 
== Невиявлені, але гідні статусу пам'ятки ==
[[Файл:Преображенский собор (Чернигов)-2.jpg|міні|праворуч|200пкс|Собор Спаса Преображення, Чернігів.]]
Стан ще не виявлених пам'яток, найбільш загрозливий. Наприклад, у турецькій провінції в бур'янах знайшли [[руїна|руїни]] візантійського християнського храму. За турецькою назвою сусіднього селища християнський храм отримав назву '''Дере-Агзи''', бо науковці не знайшли ані описів храму, ані його грецької назви. Обміри руїн довели, що невідомий храм немалий (довжина − 39 &nbsp;м, завширшки &nbsp;— 21 &nbsp;м, [[діаметр]] куполу &nbsp;— 8 &nbsp;м, висота храму &nbsp;— 20 м). Зробили папку і поставили на полицю.
 
Але порівняння планів храму '''Дере-Агзи''' і Спаса Преображення '''11 століття''' у місті [[Чернігів]] довело їх надзвичайну схожість, як і декор з гранчатих напівколон у два яруси, який мають
Рядок 41:
Загрозливий стан мають навіть відомі пам'ятки, насамперед дерев'яні. Вкрай поганим недоліком для дослідників [[дерев'яна архітектура|дерев'яної архітектури]] є відсутність у старих дерев'яних споруд підмурків і [[фундамент]]ів. Наявність стрічкового типу фундаментів в кам'яній архітектурі дає можливості відновити [[план]] споруди навіть після зникнення будови в стародавні часи. Дерев'яна архітектура без підмурків зникає назавжди. Свої обмеження вносила і велика пожежонебезпека. Дерев'яні споруди добре горять, що небезпечно як в воєнні, так і мирні часи, в часи [[посуха|посух]].
 
Тому збереження стародавніх зразків дерев'яних споруд повинно робитися негайно в [[скансен]]ах чи музеях просто неба. Стародавні зразки підлягають обов'язковому опису, замалюванню, фотографуванню тощо. Кількість вже існуючих музеїв дерев'яної архітектури для їх рятування &nbsp;— недостатня.
<gallery>
Файл:Lemko church.jpg|Лемківська церква Св. Михайла, 1777, село Шелестове
Рядок 74:
* зразки промислової архітектури (металургійні печі, виноробні, мануфактури, друкарні, порти, корабельні)
* сільськогосподарські комплекси
* садиби чи вілли ( [[Ланте]], [[вілла Джулія]] , [[вілла Альдобрандіні]], [[Палац Мезон-Лафіт]], садиби [[Підгірці]] і [[Вишеньки (Коропський район)|Вишеньки]] в Україні)
* палацово-паркові ансамблі ([[Вілянівський палац]] , [[Хет Лоо]] ,[[Архангельське]], [[Кусково]], [[Самчики]] , [[Ярополець]] Чернишових, [[Хмеліта]] )
* центри історичних міст ([[Пекін]], [[Хіва]], [[Самарканд]], [[Венеція]], [[Сієна]], [[Флоренція]])
* площі або окремі вулиці (площа Конкорд, Париж, площа Див у місті [[Піза]], Палацова площа, [[Петербург]])
Рядок 100:
 
== Центри та провінції ==
В ході трагічних подій центри і провінції неодноразово мінялися. Столиця Кіото поступилася статусом місту Токіо, а Москва &nbsp;— Петербургу. Найгіршою була доля пам'яток однієї цивілізації, що опинилися на захоплених теріторіях іншої, цінностні чи релігійні настанови яких не збігалися і спонукали до знищення матеріальних слідів переможеної сторони (христианізація [[араб]]ської Іспанії, арабізація [[Персія|Персії]], арабізація столиці Візантії Константинополя і перетворення християнських храмів на мечеті, знищення пам'яток історії і культури іспанцями в Центральній Америці, висадження в повітря буддийських пам'ятк Баміана в [[Афганістан]]і, руйнації мечетей росіянами в [[Крим]]у після приєднання півострова до [[Російська імперія|Російської імперії]]).
 
Греки з Македонії засновують Александрію, що матиме більше значення, ніж їх столична Пела, фінікійський [[Карфаген]] зруйнують вщент, аби перетворити згодом на римське місто, столичні у арабів [[Кордова]] і [[Альгамбра]] стали іспанськими провінційними містами.
 
=== Вілла Джуліа в Монте, арх. Віньола (1550–15551550—1555) ===
[[Файл:Villa Giulia cortile 1040216-7.JPG|міні|250пкс|арх. Віньола. 1-й внутрішній двір вілли Джулія]]
 
Уславлений [[Віньола]] разом з архітектором [[Бартоломео Амманаті]] будують віллу для папи римського Юлія ІІІ (Джуліо по італійськи, звідси і назва). Невеличка за розмірами, вілла вже справжній садово-парковий ансамбль нового типу. Побудова на єдиній вісі, строга симетрія всіх частин, підкорення терас будівлям, має підкорення симетрії і [[партер (сад)]]. Знайшли своє місце в ансамблі &nbsp;— напівкруглі сходинки, [[німфей]], [[грот]], [[фонтан]], притаманні майбутнім садам бароко. Від попередньої доби [[відродження]] цей сад узяв невеликі розміри і відокремленість від навколишнього середовища (сад приховують кам'яні стіни-огорожа). Ансамбль перекидав місток традиції від проекту [[Донато Браманте]] у дворі Бельведер (знищений) до комплексів 17 &nbsp;— 18 століть і далі, до 19-го.
 
Віньола також дав зразок перебудови [[фортеця|фортеці]] бастіонного типу на ренесансний [[палац]] нового типу з садом (замок-палац [[Капрарола]] поблизу Вітербо).
 
=== Фундаменти Десятинної церкви (991-2013991—2013) ===
[[Файл:Десятинная церковь.jpg|thumbnail|325px|right|''Десятинна церква у XIX ст'']]
Київська Десятинна церква була створена у 996 році князем Влолодимиром Святославичем і на той час була першим кам'яним християнським храмом Київської Русі а також культурним і релігійним центром княжества. Цитата з літопису: «Се даю церкви сей святей Богородице от имения своего и от моих град десятую часть. И положи написав клятьву в церкви сей, рекъ: Аще сего посудитъ кто, да будетъ проклят…» &nbsp;— цими словами святой князь Володимир Святославич заклав основу економічного, а також духовного розвитку княжества. В ті часи жодне питання не вирішувалося осторонь благословееня Церкви. Десятинна церква поєднувала в собі і духовну і суспільну функції.
 
Десятинний храм був першим Кафедральним собором на Русі. Під час правління князя Ярослава Володимировича в нього було відібрано першість кафедрального київського собору та передано побудованій у 1039 році Церкві Святої Софії, на честь зв'язку, який був встановлений зі Святою Софією Царегородською. У 1240 році Десятинну церкву було зруйновано під час монгольського вторгнення.
Рядок 121:
== Смоленська Одігітрія і Василь Блажений ==
[[Файл:Ivanmon11.jpg|міні|праворуч|180пкс|Церква Одигітрії, м. [[Вязьма]], Смоленська обл.]]
Унікальні майстри працюють як у віддалених провінціях, так і в столицях. Дослідження церкви 17 ст. в [[монастир]]і Св. Івана Хрестителя здивувало навіть науковців. Церква Одигітрії, що несе три кам'яних шарта в одну лінію на спільному склепінні, піднесла [[сюрприз]]. І тому, що важко знайти подібну композицію(усі поруйновані, окрім російського [[Углич]]а), і цеглою, і її кладкою. Була використана цегла шістнадцяти (16) різних розмірів і конфігураций в комбінації з тесаним білим каменем. Майстри зовсім відмовилися від кольорів, побіливши церкву. Грають лише її деталі і об'єми &nbsp;— на відміну від собору Василя Блаженого у Москві. Історик архітектури [[Барановський Петро Дмитрович]] і науковці вимушено визнали, що майстерність створення деталей і веж Одигітрії перевищила майстерність будівничих Василя Блаженого, хоча й стоїть в провінції.
 
== Садиба Рум'янцева &nbsp;— Вишеньки Чернігівська область ==
[[Файл:Vyshenki Palace.jpg|міні|праворуч|180пкс|[[Садиба Вишеньки]], загальний вигляд, 2009 рік]]
Занадто складний та чудернацький поземний [[план]] [[палац]]у в Вишеньках робить його винятком і [[шедевр]]ом. Встановити [[автор]]а видатного творіння не вдалося, але й без того зрозуміло, що це високопрофесійний витвір [[креслення архітектора|креслень архітектора]] та архітектурної графіки взагалі. Багатьом дослідникам цей план нагадує літеру «Є» і спонукає думати, що це натяк на ім'я «Єкатерина». Палац виконаний в стилі [[Неоготика|псевдоготики]], різновиду романтичної лінії [[класицизм]]у. В стилі псевдоготики була вибудована і інша садиба [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|Рум'янцева-Задунайського]] в селі Троїцьке-Кайнарджи. Садибу Вишеньки після закінчення будівництва відвідала імператриця [[Катерина ІІ]] під час своєї подорожі в Україну і [[Крим]].
 
[[Садиба Вишеньки]] збереглась до сьогоднішнього дня, нині (на [[2011]] рік) це &nbsp;— місцевий [[санаторій]].
 
== Джерела ==
[[Файл:Hagia Sophia frescoes.JPG|міні|воруч|200пкс|Залишки візантійського храму Св. Софії, м. Трабзун, фреска з символами чотирьох Євангелістів]]
* «Всеобщая история архитектуры», М, 1968–19771968—1977
* Бунин А. Н. «История градостроительного искусства», М, 1953
* Юрченко П. Г. «Дерев'яна архітектура України», Київ, «Будівельник», 1970
* Лясковская О. А. «Французская готика», М, 1973
* Даркевич В.П, «Аргонавты средневековья», М, «Наука», 1973
* «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», чотири томи, Киев, «Будівельник», 1983–19861983—1986
* Комеч А. И. «Древнерусское зодчество конца 10 &nbsp;— начала 12 веков», М, «Наука», 1987
* Саваренская Т. Ф. «Западноевропейское градостроительство 17 &nbsp;— 19 веков», М, Стройиздат, 1987
* Овсійчук В. А. «Майстри українського бароко», Київ, 1991
 
Рядок 147:
* [[Список пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави]]
* [[Світова спадщина ЮНЕСКО]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні]]
* [[Архітектура України]]
* [[Креслення архітектора]]