Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Устав''', ранній тип письма кириличнихкирилічних рукописів. [[Кирилиця]], утворена за болг.[[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон|Симеона]] ([[893]]–[[927]] рр.), є точним графічним відтворенням (з новими літерами для специфічно [[слов.'яни|слов`янських]] звуків) тогочасного візант.[[Візантія|візантійського]] грец.[[грецький алфавит|грецького алфавиту]] унціяльного письма (''litterae unciales'', від ''uncia'' в сенсі ''«цаль»'': 2,46 см, тобто ''«літери заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових кн.книг і збереглось у грец.грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Завіту]]'' від 4 вст.
{{wikify}}
 
До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи були виконані на Україні в 11 ст.: ''«Ізборник Святослава»'' ([[1073]]) та ''«Ізборник Святослава»'' ([[1076]]). Уставом написане також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]]–[[1057]] рр.).
'''Устав''', ранній тип письма кириличних рукописів. [[Кирилиця]], утворена за болг. царя [[Симеон|Симеона]] (893 — 927), є точним графічним відтворенням (з новими літерами для специфічно слов. звуків) тогочасного візант. грец. алфавиту унціяльного письма (litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових кн. і збереглось у грец. відписах Нового Завіту від 4 в.
 
Типові риси уставу:
На Україну У. прийшов із Св. Письмом, і перші датовані рукоциси були виконані на Україні в 11 в.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). У. написане також Остромирове Євангеліє (1056 — 57). Останнє виявляє типові риси У.: літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише д, з, р, у, х, ц, щ; літери прямовисні, «геометричні», з правильними прямими лініями та заокругленнями; їхня сер. шир. наближається до висоти (т. ч. вони майже вписуються в квадрат); відстані між літерами великі; поділу на слова нема; окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже нема. За висотою літер — 6 — 7 мм — це ще досить великий У. (Літери грец. «унціялу» теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим У. «сер.» величини написано «Ізборник» 1073 (див. ЕУ 1, мал. 266, де в підписі має бути 1073); відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти». Пізніші приклади У. — Галицьке євангеліє (1144) та Пандекти Антгоха (11 — 12 вв.).
* літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише ''д, з, р, у, х, ц, щ'';
* літери прямовисні, ''геометричні'', з правильними прямими лініями та заокругленнями;
* їхня середня ширина наближається до висоти (таким чином вони майже вписуються в квадрат);
* відстані між літерами великі;
* поділу на слова нема;
* окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже нема;
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».
 
За висотою літер — 6–7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціялу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Галицьке євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] 11–12 стст.
Заміна пергамену папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від 13 в. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, т. зв. великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і т. ч. у 15 — на поч. 16 вв. уже переважав півустав, а в 16 — 17 вв. прийшов скоропис. Одначе, У. ще зустрічається у богослужбових книгах, напр., у Пересопницькому євангелії (1556 — 61), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу; великий півустав Крехівського апостола (1563 — 72)) близький до У.
 
Заміна пергамену[[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від 13 вст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, т.так зв.званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, т.таким ч.чином, у 15 на поч.початку 16 ввстст. уже переважав півустав, а в 16 — 1716–17 ввстст. прийшов [[скоропис]]. Одначе, У.устав ще зустрічається у богослужбових книгах, напр.наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькому євангелії]] ([[1556 — 61]]–[[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу;, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563 — 72)]]–[[1572]]) близький до Ууставу.
 
===Література===
* {{ЕУ}}
* ''Horodyski вВ''. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. [[1951]]; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.
* ''Черепнин Л.'' Русская палеография. [[Москва]] [[1956]].
 
{{hist-stub}}
 
 
 
===Література===
*{{ЕУ}}
*Horodyski в. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. 1951; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.
 
[[Категорія:Слов'янознавство]]
685

редагувань