Купівля-продаж Аляски: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ɪ (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Map of USA AK full.svg|thumb|Аляску позначено червоним]]
'''Продаж Аляски''' ({{lang-en|Alaska purchase}} — придбання Аляски) — умовна назва угоди між [[Російська імперія|Російською імперією]] і [[
Головною причиною продажу Аляски переважна більшість світового наукового історичного співтовариства однозначно називає програш Росії [[Кримська війна|Кримської війни]] (
== Історія ==
Рядок 11:
Але ще раніш, напередодні [[Кримська війна|Кримської війни]] ідею продати Аляску в досить делікатній формі висловлював генерал-губернатор Східного Сибіру Микола Мурав'єв-Амурський. Його міркування зводилися до того, що питання про передачу Сполученим Штатам російських заокеанських володінь рано чи пізно буде поставлено, і захистити ці віддалені території Росія не зможе. Російське населення на Алясці становило тоді за різними підрахунками від 600 до 800 чоловік. Креолів налічувалося близько 1900, алеутів трохи менше п'яти тисяч. На цій території проживало 40 тисяч індіанців тлінкитів, які не вважали себе підданими Росії. Для освоєння території площею понад 1,5 мільйона квадратних кілометрів, настільки далекого від інших російських земель, росіян було явно недостатньо.
Переговори про придбання Аляски у Росії почалися
Більшість дослідників сходяться на тому, що договір про продаж Аляски був взаємовигідним результатом здійснення американських геополітичних амбіцій і заснованого на тверезому розрахунку рішення Росії зосередити зусилля на освоєнні Приамур'я і Примор'я, приєднаних до Російської імперії
Саме найменування Аляска з'явилося при проходженні договору про покупку через сенат США. Тоді сенатор Чарльз Самнер у своїй промові на захист придбання нових територій, дотримуючись традицій корінного населення Алеутських островів, дав їм нове найменування Аляска, тобто «Велика земля».
Рядок 19:
1 серпня 1868 року російський повірений у справах у Вашингтоні барон Едуард Андрійович Стекль отримав у казначействі Північноамериканських Сполучених Штатів чек на 7 мільйонів 200 тис. доларів. Ця фінансова операція поставила крапку в одній з найбільших у світовій історії угод з продажу територіальних володінь. Російські колонії на Північноамериканському континенті площею 1519 тис. квадратних кілометрів, згідно з договором, підписаним 18 (30) березня 1867 року, перейшли під суверенітет Сполучених Штатів.
Офіційна церемонія передачі Аляски відбулася ще до отримання чека —
== Альтернативні версії ==
У
== Розповсюдження чуток ==
В першій половині 1960-х років в Радянському Союзі серед населення стали розповсюджуватись чутки, що начебто Росія свого часу продала Аляску США «не на зовсім», а здала в аренду за гроші строком на 100 років. І ось в 1967 році, коли сповняться ці сто років, «ми зажадаємо свою землю назад». Більшість населення СРСР було історично неосвіченим і звісно ніколи у вічі не бачило документів та текстів царських угод, тим більш з урядом на той час «ворожих» до СРСР США. Точна дата продажу Аляски США більшості «радянських трудящих» також була невідомою. Тому одна з версій цієї ж чутки свідчила, що «Аляску продала [[Катерина ІІ]] строком на 150 років»
Кому і для чого знадобилося розповсюджувати цю чутку в інформаційно повністю закритому цензурою СРСР
==
{{reflist}}
Рядок 49:
[[Категорія:Історія США]]
[[Категорія:Історія Росії]]
[[Категорія:Міжнародні угоди
[[Категорія:1867]]
[[Категорія:Російська Америка]]
|