Альфонсо II (король Арагону): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
стиль, правопис
Рядок 39:
 
=== Правління ===
У 1164 році його мати зреклася трону, Альфонсо (під час коронації змінив ім'я) успадкував Арагон і Барселону, тим самим остаточно поєднав ці володіння. Він вів успішні війни проти мусульман, але мав не менші успіхи в Південній Франції. У 1166 році, після смерті свого двоюрідного брата Рамон Баранґе III, Альфонсо II успадковував графство Прованс. Але відразу вимушенвимушений був вступити у протистояння з графством Тулузою за ці землі. Завдяки віконтам Монпельє, роду Бо і єпископів Провансу зумів зайняти цю область й укласти перемир'я з Раймундом IV Турузьким. Своїм намісником у Прованісі признав брата Педро. Водночас придушив повстання у Ніцці.
 
Водночас розпочав політику спрямовану на отримання незалежності Провансу від Священної Римської імперії. Намагаючись послабити останню, король підтримав папу римського Олександра III у боротьбі з Фрідрихом I
Рядок 57:
У 1192 році стикнувся з коаліцією Англією та Тулузою проти себе. Втім того ж року зумів перетягнути на свій бік графа Форкалькьє. У 1195 році остаточно замирився з Тулузою, уклавши мир з графом Раймундом VI. Того ж року після поразки Кастилії у битві при Аларкосі під тиском папи римського Целестина II розпочав перемовини щодо спільного походу проти держави Альмогадів.
 
Підтримав поширення ордену цистрерціанців на землях Арагону, надавши землі біля річки Ебро. У 1194 році сприяв заснуванюзаснуванню їхїхнього монастиря поряд з річкою Пьєдра. Помер у 1196 році. Владу успадкував син Педро.
 
== Література ==