|
'''Гліб Євге́нович Лози́но-Лози́нський''' (* {{ДН|7|1|1910|25|12|1909}}, [[Київ]] — † [[28 листопада]] [[2001]], [[Москва]], РФ) — радянський та [[Росія|російський]] [[конструктор]] авіаційних і космічних [[двигун]]ів, літаків-[[винищувач]]ів і багаторазових космічних систем.
== Біографія ==
Народився в сім'ї [[дворянин]]а, [[присяжний повірений|присяжного повіреного]] [[25 грудня]] [[1909]] року за "«старим стилем"», і позаяк у документи зміну дати не внесли, своїм днем народження вважав [[25 грудня]].<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9291 Лозино-Лозинский Глеб Евгеньевич / Герои страны]</ref>
Родина тривалий час мешкала в [[Кременчук]]у. Тут Гліб закінчив трудову школу (пішов одразу в 7-й клас), у професійно-технічній школі отримав фах [[слюсар]]я.
[[1926]] - — поступив у [[Харківський політехнічний інститут|Харківський механіко-машинобудівний інститут]], якй успішно закінчив [[1930]] року (кваліфікація "«інженер-механік"» за спеціальністю «Паротехніка»). За розподілом потрапив на [[Турбоатом ВАТ|Харківський турбогенераторний завод]].
[[1932]] - — перейшов на роботу в [[Харківський авіаційний інститут]] інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського [[паротурбінний двигун|газотурбінного двигуна]] (ГТД) РТД-1 (був використаний у важкому [[бомбардувальник]]у [[Туполєв Андрій|А.Туполєва]]).
[[1939]] - — переведений до Центрального котло-турбінного інституту (ЦКТІ, [[Ленінград]]). Разом з [[Люлька Архип|А. М. Люлькою]] розробляв проект авіаційної [[силова установка|силової установки]] з [[поршневий двигун|поршневим двигуном]] і [[форсажна камера|форсажною камерою]].
Початок [[1941]] р. - — повертається в [[Україна|Україну]] (до [[Київ|Києва]]).
Серпень [[1941]] р. - — через наступ німецьких військ евакуйований до [[Самара (місто)|Куйбишева]].
Березень [[1942]] р. - — прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків [[МіГ]]. Згодом разом із КБ А.Мікояна переїхав до [[Москва|Москви]].
По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в [[США]] [[ракетоплан]]а «Х-15».
Після успішного польоту американського багаторазового корабля «[[Space Shuttle|Спейс Шаттл]]» [[1972]] року проект «Спіраль» був зупинений.
[[1976]] року очолив Науково-виробниче об'єднання «Молнія», якому була доручена розробка [[Буран (орбітальний корабель)|багаторазового орбітального корабля «Буран»]] як відповідника «[[Space Shuttle|ШаттлШаттлу]]у». Планувалося оснастити "«Буран"» медоко-психологічним комплексом "«Оцінки, контролю і регуляції психофізіологічного стану людини-оператора"». Розробку комплексу здійснювала лабораторія психофізіології Науково-дослідного Інституту психології (м. Київ)<ref>Чепа М.-Л. А., Рождественский Ю. Т., Исаевский Н. К. Информационно-энергетические аспекты обеспечения эфективности и надежности человека-оператора / Космическая биология и авиокосмическая медицина. - — Москва-Калуга, 1982.</ref> Контроль за виконанням досліджень здійснював начальник відділу 250 А. Г. Карімов.[[15 листопада]] [[1988]] року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми [[СРСР]] скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».
В кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проект був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>
== Див. також ==
* [[17358 Лозино-Лозинський]] - — астероїд, названий на честь конструктора.
== Література ==
* [[Абліцов Віталій Григорович|''Віталій Абліцов'']]. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
* Юрій Хлистун. [http://fakty.ua/114930-i-v-90-let-generalnyj-konstruktor-quot-burana-quot-prodolzhaet-rabotat-nad-novym-kosmicheskim-samoletom І в 90 років генеральний конструктор "«Бурану"» продовжує працювати над новим космічним літаком] - — газета "«Факти і коментарі"», 25.12.1999
{{Вікіфікувати|дата=Липень 2008}}
{{bio-stub}}
| 