Джалаледдін Румі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітка: перше редагування
Рядок 1:
'''Джалаледді́н Румі́''' (''Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі''; {{lang-fa|مولانا جلال الدین محمد رومی}}, {{lang-tr|Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi}}, також — ''Мевляна'' або ''Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх'' за місцем народження; [[30 вересня]] [[1207]], [[ХорасанБалх]], [[Іран]] — [[17 грудня]] [[1273]], [[Конья]], [[Конійський султанат]]) — класик [[Перси|перської]] [[поезія|поезії]], [[філософ]]-[[Суфізм|суфій]]. його творчість вплинула на розвиток кулутури Середньої Азії та Туреччини зокрема.
 
== Біографія ==
Джеляледдін Румі народився в сім'ї відомого богослова Бахаеддіна Веледа, якого з пошаною «султан ал-улема — султан вчених» за його глибокі знання в питаннях релігії, які він передав сину. Батько посідав високе становищу при дворі султана Алаеддіна Кейкубада у [[Конья|Коньї]] - столиці сельджуцького султанату.
 
Згідно традиції Джалаліддін Румі народився 30 вересня 1207 року в м. Балх в сімʼї відомого богослова того часу Бахаеддіна Веледа та матері Муміє-хатун. Бахаеддін мав прізвисько «султан-ан-улема» - султан вчених. Незадовго до нашестя монголів його батько разом із сімʼєю відправився до Мекки. По дорозі Бахаеддін Велед зупинився в Нішапурі, де перебував знаменитий поет Аттар, який за легендою подарував маленькому Румі свою книгу і пророкував йому велике майбутнє.
Після смерті батька у 1231 Джеляледдін зайняв його місце. На цей час він досить добре володів технікою духовного вдосконалення і езотеричним знанням. З 1232 вивчав суфізм у Бурханеддіна Термізі (учень його батька), який прибув у Коньї. Після смерті Термізі Румі в 1240 Джеляледдін сам починає займатися проповідями і здобув багато прихильників.
Далі, подорожуючи, сімʼя перебувала в Багдаді та Лагренді, де їх з великим почтом зустрічали (Бахаеддін був відомою особою в Середній Азії та Анатолії). В Карамані родина жила 7 років. Саме тут Джалаледдін в 1225р. одружився з Джавхар-хатун та втратив матір і старшого брата, Алаеддіна Мухаммеда.
За запрошенням конійського султана Алаеддіна Кейкубада батько Румі разом з сімєю прибув до Коньї і отримав сан шейха –високий чин духовного наставника. Через 2 роки Бахаеддін Валад помер(12 січня 1231р.), і ця посада дісталась Джалаледдіну. на той час Румі аолодів езотеричними знаннями та технікою самовдосконалення. В цей час до Коньї прибув Сенд Бурханеддін Мухаккік Термезі – колишній учень Бахаеддіна - і 9 років керував духовним вихованням Румі, став його духовним наставником. Далі, бажаючи удосконалити свої знання в науках та релігійних вченнях, Джалаледдін вирушив до Алеппо та Дамаску – тодішніх культурних центрів. Тут він навчався у людини, відомої як Ібнул – адим, спілкувався зі знаними філософами та науковцями того часу Згодом після повернення в Конью помирає другий духовний наставник Мевляни (першим був батько), і Джалалледін починає сам проповідувати. Спочатку слухачами Румі були лише 4 людини.
 
23-26 жовтня 1244 року – знайомство з Шамседдіном Тебрізі, котрий дуже сильно вплинув на світогляд поета. Ця зустріч укріпила опозиційні настрої до ісламу. Змусила перглянути погляди Румі на релігію та Бога взагалі та підштовхнула до створення віршів.
В 1244 Джеляледдін Румі познайомився з дервішом Шамседдіном Тебрізі. Від нього він перейняв [[аскетизм]]. За це багато його прихильників і учнів зненавиділи дервіша, який змушений був покинути Коньї. Саме любов до Шамседдіна і спонукала Джеляледдіна стати поетом.
 
Він залишив наукову придворну кар'єру і став вести суфійський аскетичний спосіб життя. Джеляледдін Румі став творцем особливого дервішського ордену «мевлеві», монахи якого, дервіші-мевлевії, співають вірші-ілахі свого першовчителя.
Відносини між Джалаледдіном та Шамседдіном виклиали невдоволення серед населення Коньї, тому що, по-перше, Шамс Тебрізі відносився до крайніх суфіїв і він себе досить незвично, а по-друге, людям .а особливо учням Румі не подобалося, що їх вчитель приділяє забагато уваги якомусь волоцюзі. Тому Шамс спочатку сам поїхав від свого друга до Дамаску, а коли Джалаледдін покликав його назад в Конью, того таємно вбили і вкинули в колодязь. Не вірячи в смерть свого наставника, Мевляна знову відправився в Дамаск на пошуки . Після марних пошуків Румі втратив надію. Єдиною розрадою стали вірші. Чимало ліричних творів було присвячено саме Шамседддіну. Румі знайшов нового духовного наставника – Салахаддіна. Саме під час спілкування з ним Мевляна зміг написати Диван-Шамс – ліричні вірші в честь свого друга й наставника.
Останньою важливою людиною в житті Джалаледдіна став Хусам Челебі. Це був останній період життя суфія. В цей час Мевляна сворив одну із своїх найвідоміших збірок – Маснаві, де деякі рядки присвячені саме останньому духовному наставнику.
Помер Джалаледдін Румі 17 грудня 1273 році в Коньї. Могила знаходиться поруч з могилою батька. За часів Сулеймана Пишного було побудовано мармуровий пам’ятник.
 
==Сім'я та діти==
Джалаледдін був одружений на дочці Шарафеддіна Самарканді Джавхар-хатун (померла в 1229). Вони одружились в Карамані, ще до того, як разом з батьком Румі переїхали в Конью. Старший син Румі Султан Велед та його середній син Алаеддін народились від Джавхар-хатун. Після її смерті Румі одружився на вдові, яку називали Карра-хатун (померла 1292 року). Від першого шлюбу у нею був син Шамседдін Йахья.
Карра-хатум народила Румі сина, котрого звали емір Музаффареддін Алім Челебі, та дочку – Маліку-хатун.
== Творчість ==
Ліричні газелі Джеляледдіна, які зібрані в його «Дивані», з часом стали вважатися народною творчістю. В газелях є дві головні теми: доказ вигоди від смирення, приборкання пристрастей і потреб та показ божественної природи духу людини. До «Дивану» також увійшло епічне «Месневі» — енциклопедія суфійства, яка пояснюється за допомогою розповідей-притч, написаних дворядковими «парними» строфами; слово «месневі» і означає парний.
Рядок 18 ⟶ 25:
* Джалаледдін Румі. З «Месневі» та «Великого дивану» (переклад ''[[Полотнюк Ярема|Я. Є. Полотнюка]]'') // «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]», № 2 за [[1975]] рік, стор. 161–166
* Румі: Поезії. З фарсі / Упорядкування, переклад, передмова [[Ільницький Микола Миколайович|Миколи Ільницького]] та [[Полотнюк Ярема Євгенович|Яреми Полотнюка]]. — Київ: Дніпро, 1983. — 111 с.
==Вплив на культуру==
Творчість Джалаледдіна дуже вплинула на мусульманську культуру, і культуру Туреччини зокрема.в даний час загальновизнано. Що класична турецька література розпочинає свої витоки саме з творчості Джалаледдіна Румі, і що саме румі є її зачинателем та засновником. На думку Гьолпинарли, Мевляна в Туреччині створив цілу гілку перської класичної літератури, яку він важає основою турецької літератури дивану. Цікаво те, що Мевдяна не писав по-турецьки, а лише перською. Турецькі автори рівнялися саме на Румі, а не на когось іншого.
Румі досить популярний в Західній Європі, про його творчість схвально відкликався Гегель, Гете, Баре. Дослідження й переклади розпочалися з 19 столліття.
Син Джалаледдіна, Султан Велед після смерті створив суфійський орден мевлеві, хоча його батько при житті був проти того.
== Примітки==
 
== Виноски ==
{{примітки}}
 
== Див. також ==
* [[Абдул Кадір Ґілані]]
 
== Джерела, посилання і література ==
{{commons|Category:Jalal al-Din Muhammad Rumi}}
{{Wikiquote}}
* Мавріна О. С. [http://shron.chtyvo.org.ua/Skhodoznavstvo/N39-40.pdf Джеляледдін Румі в працях А. Кримського] // Сходознавство — № 39-40, 2007 р
* ''[[Полотнюк Ярема|Полотнюк Я. Є.]]'' Румі́ // {{УРЕ}}, Том 9., К,, 1983, стор. 512
* ''[[Агатангел Кримський|Кримський А.]]'' Джеляледдин Руми. Монография. «История Персии и её литературы», т. III, М., 1914–1917, с библиографией и извлечениями из произведений Джеляледдин {{ref-ru}}
* ''[[Полотнюк Ярема|Полотнюк Я.]]'' Джалаледдін Румі та його твори // «Жовтень», № 2 за [[1974]] рік, стор. 10—14 {{ref-uk}}
* ''[[Полотнюк Ярема|Полотнюк Я. Є.]]'' Джалаледдін Румі / Вступна стаття // «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]», № 2 за [[1975]] рік, стор. 165–166 {{ref-uk}}
* ''Кобань Світлана'' [http://revolution.allbest.ru/dlt/captcha.cgi?n=14314&ok=1&captcha_n=1&captcha_code=allbest&oks=%CF%E5%F0%E5%E9%F2%E8+%EA+%F1%EA%E0%F7%EA%E5+%F4%E0%E9%EB%EE%E2 ''Філософький ґрунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси. Мевляна Джеляледін Румі.'' Суфізм. Основи його вчення, коріння та витоки. Тасаввуф в турецькій літературі. Що таке тасаввуф, його принципи. Духовне вчення Румі. Григорій Савич Сковорода. Філософія «серця» в українській літературі. Ідея самопізнання. Дипломна робота на ''revolution.allbest.ru''] {{ref-uk}}
* Фиш Р. Г. Джалалиддин Руми., М., 1972 {{ref-ru}}
* Одилов Н. Мировоззрение Джалалиддина Руми., Душанбе, 1974 {{ref-ru}}
 
{{DEFAULTSORT:Румі Джалаледдін}}