Кам'яне вугілля: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 78.154.165.2 (обговорення) до зробленого TeoBot |
|||
Рядок 15:
|}}
[[Файл:Struktura chemiczna węgla kamiennego.svg|thumb|right|250px|Хімічна структура вугілля]]
'''Кам'яне́ вугі́лля''' ({{lang-en|black, bitoumi-nous, mineral coal}}; {{lang-de|Stein-kohle}}) —
== Історія ==
Рядок 26:
== Характеристика ==
Щільна [[гірська порода|порода]] чорного, іноді сіро-чорного кольору. Блиск смоляний або металічний. В органічній речовині кам'яного вугілля міститься 75-92 % [[Вуглець|вуглецю]], 2,5-5,7 % [[H|водню]], 1,5-15 % [[Кисень|кисню]]. Містить 2-48 % летких речовин. Вологість 1-12 %. Вища теплота згоряння в перерахунку на сухий беззольний стан 30,5-36,8 МДж/кг. Кам'яне вугілля належить до [[гумоліти|гумолітів]]; [[сапропеліти]] і [[гумітосапропеліти]] присутні у вигляді лінз та невеликих прошарків.
Утворення кам'яного вугілля характерне майже для всіх геологічних систем — від [[Девонській період|девону]] до [[Неогеновий період|неогену]] (включно); воно активно утворювалося в [[Кам'яновугільний період|карбоні]], [[Пермській період|пермі]], [[Юрській період|юрі]]. Залягає кам'яне вугілля у формі пластів і лінзовидних покладів різної потужності (від десятків см до декількох десятків і сотень м) на різних глибинах (від виходів на поверхню до 2500 м і глибше).
Кам'яне вугілля характеризується нейтральним складом органічної маси. Воно не реагує зі слабими лугами ні в звичайних умовах, ні під тиском. Бітуми кам'яного вугілля, на відміну від [[Буре вугілля|вугілля бурого]], представлені переважно сполуками ароматичної структури. У кам'яному вугіллі не виявлені [[жирні кислоти]] і [[естери]], мало сполук зі структурою [[парафіни|парафінів]].
Вугільна речовина є неферомагнітною (діамагнітною), мінеральні домішки характеризуються парамагнітними властивостями. [[Магнітна сприйнятливість]] вугілля зростає зі збільшенням їх стадії [[метаморфізм]]у. За своїми тепловими властивостями кам'яне вугілля наближається до теплоізоляторів.
Головні технологічні властивості кам'яного вугілля, що визначають його цінність: спікливість і коксівна здатність. Стандартний показник спікливості — [[індекс Рога]] (RI) і товщина пластичного шару в апараті [[Сапожніков Леонід Михайлович|Л. М. Сапожникова]].
== Утворення ==
Кам'яне вугілля утворилося з продуктів розкладу органічних залишків рослин, що зазнали зміни ([[метаморфізм]]) в умовах високого тиску навколишніх порід земної кори і порівняно високої температури.
При зануренні вугленосної товщі на глибину в умовах підвищення тиску і температури відбувається послідовне перетворення органічної маси, зміна її хімічного складу, фізичних властивостей і молекулярної будови. Всі ці перетворення позначаються терміном «[[регіональний метаморфізм]] вугілля». На кінцевій (вищій) стадії метаморфізму кам'яне вугілля перетворюється в [[антрацит]] з яскраво вираженою кристалічною структурою [[графіт]]у. Крім регіонального метаморфізму, іноді (рідше) мають місце перетворення під впливом тепла вивержених порід, що розташовані поряд з вугленосними товщами (перекривають або підстилають їх) — [[термальний метаморфізм]], а також безпосередньо у вугільних пластах — [[контактовий метаморфізм]]. Зростання міри метаморфізму в органічній речовині кам'яного вугілля прослідковується послідовним збільшенням відносного вмісту вуглецю і зменшенням вмісту кисню і водню. Послідовно знижується [[вихід летких речовин]] (від 50 до 8 % в перерахунку на сухий беззольний стан); змінюються також теплота згоряння, здатність спікатися і фізичні властивості вугілля. Зокрема лінійно змінюються блиск, відбивна здатність вітриніту, насипна маса вугілля та інші властивості. Інші важливі фізичні властивості (пористість, густина, щільність, спікливість, теплота згоряння, пружні властивості та ін.) змінюються або виразно за яскраво вираженим параболічним законом або за змішаним.
| |||