Ангара: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Гідрологія: стильові правлення |
м →Географія: виправлення посилань на неоднозначність, replaced: → [[Дніпро (річка)| за допомогою [[Вікіпедія:AutoWikiBrowser|AWB |
||
Рядок 23:
Басейн Ангари займає південну частину [[Середньосибірське плоскогір'я|Середньо-Сибірського плоскогір'я]] та північні [[схил]]и [[Східний Саян|Східного Саяну]]. [[Річкова долина|Долина річки]] у верхній течії (до річки [[Ока (притока Ангари)|Оки]]) добре вироблена, 2—5 км завширшки, з стрімким (до 100 м висоти) лівим берегом. У середній течії Ангара входить в область трапів Середньо-Сибірського плоскогір'я, де її долина то розширюється, то звужується, в [[русло|руслі]] виникають [[Річковий поріг|пороги]] та перекати. Найбільші пороги серед, течії: Братський, П'яний Бик, Падунський, Довгий, Шаманський. Довжина порогів від 1,3 до 5,5 км, середні похили від 0,00132 до 0,00547. Нижня течія Ангари (від річки [[Ілім]]у) спокійніша, але й тут є пороги (Аплінський, Мурський, Стрєлковський). В середній та нижній течії багато [[острів|островів]]. В басейні річки біля 6 тисяч озер загальною площею 37 427 км².
У зв'язку з асиметричністю басейну Ангари звужене правобережжя річки має небагато приток. Найбільші праві притоки: [[Ілім]], [[Чадобець]]; ліві — [[Іркут]], [[Кітой]], [[Біла (притока Ангари)|Біла]], [[Ока (притока Ангари)|Ока]] з [[Ія|Ією]], [[Тасєєва]] стікають зі Східного Саяну і є великими, повноводними ріками. [[Режим річок|Водний режим]] Ангари визначається стоком озера [[Байкал]] та [[Атмосферні опади|атмосферними опадами]] в басейні власне Ангари. Завдяки озерному живленню витрати Ангари у верхній і середній течії дуже рівномірні, порівнюючи з іншими великими річками Росії. Максимальні витрати Ангари перевищують мінімальні у 6—10 разів, [[Дніпро (річка)|Дніпра]] у 224 рази.
Хоча [[зима]] в басейні Ангари дуже холодна (середня температури [[січень|січня]] від —16 до —36°), завдяки живленню теплими водами озера [[Байкал]] Ангара замерзає у верхній течії в середині січня, тобто на 1,5 місяця пізніше сусідніх рік, а в нижній течії — у 1-й декаді [[листопад]]у. Характерним для Ангари є утворення при замерзанні донного льоду та шуги, які нерідко забивають русло ріки, утворюючи так звани затори, і призводять до осінніх та зимових поводей.
| |||