Чортомлицька Січ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 52:
[[Файл:Sichi.jpg|thumb|283px|Карта Запорозьких Січей у 1552 - 1775 роках]]
[[Файл:Чортомлицька Січ.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Реконструкція Чортомлицької січі В. Ленченка.]]
Чортомлицька Січ знаходилася на острові [[Чортомлик (острів)|Чортомлик]] або [[Базавлук (острів)|Базавлук]] при впадінні в [[Дніпро (річка)|Дніпро]] приток: Чортомлик, Підпільна і Скарбна (тепер біля села [[Капулівка|Капулівки]] [[Нікопольський район|Нікопольського району]]).
Згідно з археологічними дослідженнями, це був військовий городок на Чортомлицькому Розі, що мав близько 2 км в окружності і був оточений сімома річками — [[Чортомлик (річка)|Чортомлик]], Скарбна, Скажена, Корівка, Прогній, Павлюк і Підпільна. Сама Січ знаходилась на північній частині півострова, що не затоплювалась весняною повінню і займала 1050 квадратних сажнів, височіючи на поверхневими водами на 8,5 м, в той час як південна, значно більша, частина Чортомлицького Рогу була полога й підтоплена, і являла собою плавню з гіллястими деревами поміж велетенських кам'яних брил та болотяного різнотрав'я. Довкола Січі було викопано рів і насипано земляний вал в 13 метрів заввишки, де влаштовано бійниці, набито дерев’яні палі й встановлено плетені, наповнені землею коші. Для виходу по воду на Чортомлик та Скарбну в земляному валу зроблено було вісім пролазів, через які могла пройти одна людина; біля кожної з них стояла бойова вежа, а всередині Січі була зведена висока вежа для стрільби. Крім цього, навколо січового майдану, за козацьким звичаєм, стояло 38 куренів для запорожців — військових підрозділів, що мали окрему будівлю, де постійно перебувало 150-200 козаків зі своїм курінним отаманом. Загалом на Січі перебувало від шести до десяти тисяч козаків.
Рядок 95:
===Зруйнування Січі===
{{Catmore|Знищення Запорозької Січі (1709)}}
Дізнавшись про допомогу запорожців Мазепі, царський уряд направив на Січ [[Каральна експедиція російських військ в Україну (1709)|каральну експедицію під проводом полковника Яковлєва]]. Прямуючи на Січ, війська нищили козацькі містечка й села. Було спустошено й містечко [[Переволочна|Переволочне]], де [[Ворскла]] зливається з [[Дніпро (річка)|Дніпро]]м. Козацьку залогу, що стояла там, було вирізано, а флотилію козацьких човнів спалили. Проте захопити і зруйнувати Січ із першої спроби не вдалося, до того ж війська зазнали чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника [[Гнат Галаган|Гната Галагана]], так як він добре знав Січ та її околиці, і облудно пообіцяв січовикам недоторканність. Оборону Січі очолив наказний отаман [[Яким Богуш]], який наказав козакам відкопатися від берега, після чого в прокопаний рів потрапили води Чортомлика, а сама Січ опинилася на острові.
[[14 травня]] [[1709]] року [[Карл ХІІ]] відновив воєнні дії; того ж дня три полки московської армії обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію; близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі, після чого спустилися по Дніпру і почали хапати й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах і не брали участі в військових подіях.
| |||