Джон Лок: відмінності між версіями

Вважав найкращою формою [[конституційна монархія|конституційну монархію]], для чого необхідним є [[поділ гілок влади]] на [[парламент]]ську, [[виконавча влада|виконавчу]] та федеральну. У своїй теорії [[суспільний контракт|суспільного контракту]] виходить із природного стану людства, в якому, на відміну від [[Гоббс]]а, для якого людина є [[егоїзм|егоїстичною]] істотою, люди мають право на [[життя]], [[рівність]], [[свобода|свободу]] та [[Приватна власність|приватну власність]]. В природних умовах, утиск кимось чиїхось прав може закінчитися (перебільшеною) помстою, а внаслідок помсти за помсту може виникнути [[війна]]. Для уникнення цього потрібна [[держава]] в якостіяк [[арбітр]]а. Для цього [[Громадянин|громадяни]] передають державі частину своїх суверенних прав, власником яких вони залишаються і надалі. Держава повинна забезпечувати їх на кращому рівні, ніж це можуть самі люди в природному стані. Якщо права людей масово порушуються, тоді вони мають право скинути [[влада|владу]]. Локк вперше також довів право людини на прагнення до [[щастя]], а не тільки на самозбереження. Обмеження свободи у формі [[рабство|рабства]] можливо, наприклад, у війні. Інші права людини можуть бути у неї відібраними, якщо людина їх не заслуговує, наприклад, через [[вбивство|убивство]]. Локк сповідував [[лібералізм|ліберальну державу]], але не самий ідеал [[манчестерський лібералізм|манчестерського лібералізму]]. Держава має право втручатися у приватну власність, наприклад, накладати [[податок|податки]] на несамостійну працю. Мав сильний вплив на [[Декларація незалежності США|декларацію незалежності]], [[Конституція США|конституцію США]] та [[Французька революція|революційної Франції]].

Джон Локк займався розробкою та обґрунтуванням принципу [[Розподіл державної влади|поділу влади]]. Основою державної влади він визначав [[народний суверенітет]], який делегується [[Держава|державі]] аби впорядкувати [[Соціальні стосунки|суспільні відносини]]. У своїй праці «[[Два трактати про правління|Два трактати про державне правління]]» він навів наступнітакі види влади: законодавчу, виконавчу та федеративну, або союзну<ref name="думка">Локк Джон Сочинениея: в 3 т.&nbsp;— М.: Мысль, 1988.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 137—405</ref>. На його думку, вони виникають задля здійснення необхідності у створенні та виконанні законів, щоб досягти порядку, рівності та блага у суспільстві, а також для побудови та підтримки відносин з іншими державами.

Окрім цих двох гілок влади, Локк виокремлював ще одну&nbsp;— федеративну.<ref name="думка"/> Її компетенція, на думку автора, має поширюватися на право оголошувати війну і мир, брати участь в коаліціях, об'єднаннях і союзах, будувати відносини з будь-якими фізичними та юридичними особами за межами даної держави. Її виокремлення є природнім, оскільки такі стосунки мала кожна особа до того як вступила в суспільні відносини, а тепер вона делегує це повноваження спеціальним органам, бо результати цих відносин можуть зачіпати інтереси всього суспільства.

Також автор не бачить ніякої необхідності і зручності в тому, щоб законодавча влада була постійно діючою, але це є необхідно умовою для виконавчої, оскільки, не завжди є потреба у законотворенні, але є постійна необхідність у їх виконанні. Природнім є і те, що коли законодавчий орган передав повноваження виконувати норми в інші руки, то він залишив за собою право відібрати таку владу назад, коли на це буде певна причина або виконання законів суперечитиме інтересам народу. Таке твердження є справедливим і щодо федеративної влади, бо вона і виконавча влада є підзвітними і підпорядкованими верховній законодавчій владі.