Шишкар ялиновий: відмінності між версіями

[[FileФайл:Loxia curvirostra poliogyna MHNT.ZOO.2010.11.220 Tébessa.jpg |thumb|''Loxia curvirostra'']]

== Спосіб життя ==

Раціон ялинового шишкаря не є дуже багатим - — він харчується насінням шишок хвойних дерев. Саме тому в разі неврожаю кормів ці птахи кочують по лісах у пошуках місць годування. Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят. Ялиновий шишкар має незвичайну будову дзьоба. Наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, а їх гострі кінці виступають з боків дзьоба. За допомогою такого „пристрою"«пристрою» шишкар розкриває лусочки шишок і вибирає насіння. Шишкар зі спритністю папуги перекидається на гілках, швидко бігає по них, іноді висить донизу головою -і все це для того, щоб дістати жадане насіннячко. У пташенят дзьобик прямий. Коли молоді птахи починають годуватися самостійно, їх дзьоби змінюють форму. Насінням хвойних дерев харчуються також чижі і звичайні чечітки, проте це не єдина їхня їжа.

Ялинові шишкарі, як і всі птахи, виводять пташенят тоді, коли є достатньо їжі. Пернаті турбуються про те, щоб її можна було легко знайти неподалік від гнізда, тому що в цьому випадку не треба надовго залишати яйця і пташенят без нагляду. Крім того, пташенята, покинувши гніздо, також не залишаться без їжі, тому пташенята у шишкарів з'являються не тільки взимку, але й восени та навесні. Проте найчастіше період гніздування припадає на грудень-травень.

Шишкарі будують гнізда тоді, коли всюди ще лежить глибокий сніг і бувають люті морози. Один з елементів шлюбного ритуалу цих птахів полягає в тому, що парні самець та самка годують одне одного насінням.

* Бёме Р. Л., Флинт В.  Е.  Пятиязычный словарь названий животных. Птицы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В.  Е.  Соколова. — М.: Рус. яз., «РУССО», 1994. — С. 435.